Володимир з Вінниччини - військовослужбовець 144-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ. Він - головний сержант одного з мотопіхотних підрозділів з’єднання. Із перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем пішов захищати рідну землю.
«У мене є дружина, дитина. Як кожен батько, я мрію колись стати дідом. У перший день повномасштабної війни без роздумів вирішив захищати Україну, свою домівку і найрідніших!» – пояснює воїн, дякуючи близьким за постійну допомогу.
Захисник родом із Тульчина, що на Вінниччині. 25 жовтня цього року відзначив своє 52-річчя. За плечима у чоловіка — строкова служба у 18 років, тож мінімальний військовий досвід отримав. Згодом працював інкасатором та водієм автобуса. А тепер майже чотири роки на передовій - боронить країну на найважчих напрямках.
У складі підрозділу «Соняшник» воював на Донеччині, на Покровському напрямку. Разом з побратимами тримали оборону між Кураховим та Новомихайлівкою. А далі - інші позиції, нові виклики й випробування.
Зберегти життя особового складу та втримати позиції – його головний пріоритет. У з’єднанні зазначають, що досвідчений воїн завжди успішно виконує це завдання. Головний сержант додає, що насамперед особлива увага приділяється поповненню підрозділу. Бійців ознайомлюють із ситуацією, навчають і детально розповідають про виконання завдань.
«Кожен повинен навчитися не тільки дбати про себе, а й думати про побратимів, які поруч. Бо поодинці нічого не зробиш. Звичайно, на війні кожен виконує свої завдання, але й намагається вціліти, вижити. І моє завдання максимально допомогти кожному», - додає захисник.
Наразі «Соняшник» очікує нового призначення вже на рівні роти. На таких воїнах, як Володимир, і тримається українська піхота.
