Україна представила державам ЄС прогрес за Кластерами 4 і 5 на засіданні COELA

17 лютого 2026 року у Брюсселі, Бельгії, відбулося засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA). Під час засідання Головний переговірник, Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка представив прогрес України у виконанні умов для вступу до ЄС, в межах Кластерів 4 «Зелений порядок денний та стале з’єднання» й 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». Зі слів Віце-премʼєр-міністра, держава здійснила велику частину законодавчих та інституційних кроків на шляху до їх відкриття.

Презентуючи прогрес за Розділом 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій» урядовець відзначив, що Україна сформувала базову інституційну та регуляторну рамку, необхідну для впровадження механізмів Спільної аграрної політики ЄС. Разом з тим, держава усвідомлює обсяг подальшої роботи, зокрема щодо створення Платіжного агентства у 2026 році та впровадження інтегрованої системи адміністрування і контролю (IACS).

Також Україна поділилася результатами в межах Розділу 12 «Продовольча безпека, ветеринарна та фітосанітарна політика». Попри те, що українській стороні все ще необхідно привести своє законодавство у повну відповідність до права ЄС, законодавча база у більшості сфер вже сформована або перебуває на фінальній стадії ухвалення, відзначила українська. Зокрема, із 1 січня 2026 року стали обов’язковими вимоги щодо добробуту сільськогосподарських тварин.

Окремо Тарас Качка представив поступ за Розділом 13 «Рибальство та водний промисел», де Україна успішно імплементує систему еРибальство, впровадила механізм «єдиного вікна» для отримання дозволів на вилов та готується до створення комплексної системи контролю за виловом відповідно до вимог ЄС.

У межах Розділу 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів» Україна оновила Державну стратегію регіонального розвитку з урахуванням цілей політики згуртованості ЄС. 22 регіони вже актуалізували свої стратегії, 95% громад уже беруть участь у стратегічному плануванні.

Переходячи до Кластера 4, Тарас Качка представив прогрес за Розділом 14 «Транспорт», де Україна відповідно до оцінки Єврокомісії в межах Пакета розширення ЄС досягла певного рівня підготовки та покращила показники порівняно з 2024 роком. Серед ключових пріоритетів держави у цій сфері – ухвалення законодавства щодо ринку залізничних перевезень, завершення впровадження системи «розумних тахографів», а також розвиток прикордонної інфраструктури відповідно до Стратегії до 2030 року.

У межах Розділу 21 «Транс’європейські мережі» Україна зосереджена на реалізації проєктів у межах чотирьох коридорів TEN-T.

Окрему увагу присвятили Розділу 15 «Енергетика», де Україна досягла належного рівня підготовки. Зокрема, у Верховній Раді України перебуває пакет законопроєктів щодо інтеграції ринку електроенергії до внутрішнього ринку ЄС, посилення незалежності регулятора тощо.

Також Україна представила прогрес за Розділом 27 «Довкілля та зміни клімату», який є одним із найбільш ресурсомістких. У межах цього розділу Україна відновила систему моніторингу викидів парникових газів (MRV), ухвалила рамковий кліматичний закон та затвердила Національний план управління відходами.

Представники держав-членів ЄС відзначили прогрес України у реалізації реформ та відданість нашої держави євроінтеграційному шляху, а також підтвердили підтримку нашого подальшого руху до членства в ЄС.