Обличчя турботи: Валентина Лученко

У медицині часто говорять про руки, що лікують. Але за кожним таким дотиком — роки досвіду, витримка і щире бажання допомогти. Саме такою є Валентина Володимирівна Лученко — перев’язувальна медична сестра травматологічного відділення Могилів-Подільської окружної лікарні інтенсивного лікування, яка вже понад два десятиліття щодня поруч із пацієнтами у найскладніші моменти їхнього життя.

Валентина Володимирівна народилася і живе у Могилеві-Подільському. Її шлях у медицині був визначений ще змалку — прикладом стала мама, яка також працювала медичною сестрою. У 1997 році вона закінчила Могилів-Подільське медичне училище й обрала професію, що стала справою життя.

Із 2003 року Валентина Лученко працює у травматологічному відділенні. За цей час здобула не лише значний досвід — 23 роки стажу, а й глибоку повагу колег і пацієнтів. Її робота — це щоденна відповідальність за стан тих, хто потребує допомоги: перев’язки різної складності, обробка післяопераційних і травматичних ран, контроль за процесом загоєння, дотримання санітарно-епідемічних норм.

Це праця, що потребує не лише професійних навичок, а й внутрішньої сили. Особливо сьогодні, коли значну частину пацієнтів відділення — майже 30% — становлять військовослужбовці. Кожен із них потребує не лише лікування, а й людського тепла, підтримки та розуміння. І саме це Валентина Володимирівна вміє давати — спокійно, уважно, з повагою до кожного.

Її вирізняє високий рівень професіоналізму, відповідальність та постійне прагнення до вдосконалення. Вона не просто виконує свою роботу — вона живе нею. І в цьому — головна сила справжнього медичного працівника.

«Професія медичної сестри — це не лише робота, а покликання», — говорить Валентина Лученко. Можливість щодня допомагати людям, полегшувати біль і бачити результати своєї праці — це те, що надає її роботі особливого змісту.

Для неї День медичної сестри — це не просто дата в календарі. Це день вдячності тим, хто щодня стоїть поруч із пацієнтами, підтримує, допомагає і дарує надію. Тим, хто лікує не лише ліками, а й добрим словом і щирим серцем.

І саме такі люди формують справжнє обличчя турботи.

Могилів-Подільська Оліл