Топ новини

Президент Петро Порошенко разом з Президентом Словацької Республіки Андреєм Кіскою взяв участь у символічній церемонії відкриття дверей до Європи на словацько-українському кордоні з нагоди запровадження безвізового режиму між Україною та країнами Шенгенської зони.
«Насправді ми цього дуже довго чекали. І це історична мить, коли ми руйнуємо паперову завісу, яка відділяла Україну від Європи», - сказав Петро Порошенко під час церемонії.
Глава держави підкреслив: «Це означає, що Україна зробила величезні реформи. Ми разом, спільними зусиллями змінили країну. А наші партнери з Європи дотримались свого слова і двері Європейського Союзу, двері наших друзів і партнерів відкриті для нашої великої 45-мільйонної нації, для українського народу».
Петро Порошенко впевнений, що цей день назавжди закарбується в історії України як остаточний вихід нашої держави з Російської імперії і повернення України до родини європейських народів. Він нагадав, що саме заради цих цінностей, європейських цінностей три з половиною роки тому українці вийшли на Революцію Гідності, вимагаючи реформ і європейської інтеграції.
«І сьогодні воля народу імплементована і перше, надзвичайно важливе досягнення ми з вами зробили. Саме зараз волю, свободу, демократію найкращі українці – воїни Збройних Сил та інших збройних формувань захищають на Сході нашої держави», - підкреслив Президент.
За його словами, сьогодні цим правом може скористатись кожен українець, уже більше 4 млн українців, які мають біометричні паспорти. «На сьогоднішній день ці паспорти не потребують жодних віз, жодної паперової тяганини, жодних зборів, жодних черг», - додав Президент.
Петро Порошенко наголосив, що відтепер цінність українського паспорту значно зросла. «Сьогодні кожен українець може і має можливість випити фантастичну каву у Братиславі, чи полетіти лоукостом у Варшаву, чи відвідати віденську оперу», - зауважив він.
Президент також підкреслив, що українська влада, зі свого боку, робить все щоб зробити такі подорожі до Європи більш доступними. «Запустили нові потяги до сусідніх європейських країн, разом з нашою митною та прикордонною службами спільно облаштовуємо пункти пропуску і будемо робити єдиний контроль з нашими словацькими, польськими, румунськими і угорськими партнерами, як символ дружби і довіри між нашими країнами», - повідомив Петро Порошенко.
«Хочу сказати, що чим більший прогрес ми демонструємо на шляху реформ, тим більше аргументів у мене і в українського народу з’являється для того, щоб надати Україні перспективу членства в Європейському Союзі», - сказав Президент і зазначив, що відповідно до статті 49 Римського статуту, Україна є європейською державою.
Глава Української держави подякував Президенту Словаччини за тверду підтримку його країною української територіальної цілісності, суверенітету, незалежності і українських реформ. «Це позиція справжнього друга і партнера», - зазначив він.
Петро Порошенко підкреслив: «Ми впевнені, що спільно з нашими такими надійними друзями і адвокатами України в Європейському Союзі, ми зможемо продовжити наш шлях реформ, продовжувати кардинальні європейські зміни нашої держави, продовжити наше повернення до Європи. У мене є всі підстави для того, щоб бути переконаним у цьому».
Президент Словацької Республіки Андрей Кіска привітав Україну із запровадженням безвізового режиму і наголосив, що цей день важливий не тільки для українців, а й для словацького народу: «Дорогі сусіди, вітаємо в Європі». «За цим днем приховано багато зусиль, приховано багато важкої роботи. Україна виконала свої обіцянки, так само зробив і Європейський Союз», - зазначив він.
Андрей Кіска закликав Україну продовжувати проводити реформи. «Словаччина і її політики будуть підтримувати вашу державу, щоб вона прямувала до Європейського Союзу, до якого ви належите», - зазначив Президент Словаччини.

Робоча група з питань розробки земельної реформи, утворена наприкінці травня, під час свого засідання у п’ятницю обговорила аспекти земельної реформи, що стосуються розвитку фермерства. У засіданні взяли участь урядовці, народні депутати, представники ділових асоціацій та аграрних об’єднань і фермери.
«Мета наших пропозицій – виключна підтримка фермерського руху, розвиток малого й середнього бізнесу на селі», - сказав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, звертаючись до учасників засідання.
Разом з тим він зазначив, що запуск реформи стане можливим тільки за умов повного узгодження всього пакета рішень – і земельних, і фінансових. А крім того, Глава Уряду нагадав, що Уряд категорично проти продажу земель іноземцям і проти можливостей акумулювання великих земельних ділянок крупними аграрними холдингами.

Президент Петро Порошенко зазначив, що за газовий контракт з Росією, укладений у 2009 році, має бути політична відповідальність. Петро Порошенко нагадав про нещодавнє рішення Стокгольмського арбітражу щодо цього контракту на користь України.
Президент наголосив, що принцип «бери або плати» є грабіжницьким, оскільки означає, що скільки би не було спожито газу, а сплатити потрібно за 52 млрд кубометрів - об’єми, яких Україна ніколи не споживала. «Був поставлений злочинний підпис, взявши зобов’язання абсолютно незаконні, неринкові, корупційні. Уявіть собі - я був обраний Президентом, і через декілька тижнів отримую позов майже на 40 млрд доларів, що Україна має сплатити країні-агресору за послуги і товари, які ми ніколи не отримували, базуючись на злочинному контракті», - розповів Президент під час відвідання Трипільської ТЕС.
Після цього, за словами Глави держави, були надані необхідні доручення для підготовки позову до суду, щоб у цивілізований спосіб захистити інтереси України. «Ви спитаєте, чому ж вони не пішли в 2013, 2012, 2010 чи 2009 роках, одразу же після підписання? А відповідь – сиділи на газовій голці, руки були зв'язані корупційними оборудками», - зазначив Петро Порошенко.
«Є багато розмов, яка ж відповідальність має бути? Друзі мої, знаєте як в Біблії: «не судіть і не судимі будете». Я говорю не про кримінальну відповідальність – це не справа Президента, є відповідні органи. Я говорю про політичну відповідальність. Коли ви поставили країну на коліна і сьогодні це доведено не політиками, не внутрішніми експертами, а найвищою міжнародною судовою інстанцією. Доведено, що здані інтереси України», - підкреслив Петро Порошенко. За його словами, в рішенні чітко записано – ніколи більше принципу «бери або плати» не буде, і 40 млрд доларів було збережено для України.
«Саме головне – ми зупинили, що газ був політичною зброєю проти нашої вільної незалежної демократичної держави», - підкреслив Глава держави.
Президент нагадав, що в 2014 році майже сто відсотків газу, який споживала Україна, був російським. «Україна сиділа на газовій голці - газове постачання з Росії живило корупцію в нашій державі. Чомусь очі заплющувалися, коли ставилося питання про те, що треба забезпечувати закупівлю газу з ЄС і запроваджувати енергоефективність, щоб менше споживати газу і українська промисловість та економіка була більш конкурентноздатними», - зазначив Петро Порошенко. І лише три роки тому почалися рішучі заходи, завдяки яким в 2016 і 2017 роках Україна не споживала російський газ. Президент наголосив, що постачання газу в Україну було частиною російської гібридної війни. Він нагадав, як газові переговори з російською стороною починалися в середині грудня, провалювалися і з першого січня газ перекривався для України і Європи, щоб зруйнувати позицію української газотранспортної системи як надійного та гарантованого транзитера. «Провівши революційні заходи, ми сьогодні весь наш газ купуємо в Європі і не даємо більше шантажувати Україну», - підкреслив Глава держави.

Передача адміністративних та фінансових повноважень на місця, запроваджена в 2014 році, надала нові можливості розвитку регіонів, і буде продовжена. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, спілкуючись з журналістами у Чернігові.     

Він підкреслив, що успіх реформи не викликає сумнівів, хоча свого часу вона зазнала значної критики з боку популістів.

«Та люди бачать результат. Якщо у місті, селищі, об'єднаній територіальній громаді будується садочок, школа, дорога, тротуар, освітлення, новий ФАП, новий громадський транспорт, - все це результат децентралізації. Не було би децентралізації, цього би не було", - підкреслив Прем'єр-міністр.

9 липня виповнюється 20 років з дня підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору. Це один з основоположних документів у відносинах України з НАТО
Угода була підписана Україною, Генеральним секретарем НАТО Хав’єром Соланою та лідерами 16 країн-членів НАТО 9 липня 1997 року під час Мадридського саміту.
Тому уже давно настав час чітко законодавчо встановити наш безпековий зовнішній курс - курс на членство в НАТО.
Єдине об’єднання вільних країн, яке може ефективно боротися проти російської агресії - Північноатлантичний союз

Наша армія за три роки боїв на Східному фронті стала однією з найефективніших військових потуг на європейському континенті.
Тому переконаний - членство України в НАТО також посилить сам Альянс.
Ми єдина армія у світі, яка має досвід боротьби з однією з найбільших глобальних небезпек у світі - агонізуючою ядерною недоімперією Путіна.
Тому логічне продовження боротьби - подальше реформування армії до стандартів НАТО.
Також хочу наголосити, що сьогодні українське суспільство консолідоване, й курс на НАТО має найбільшу підтримку з часів відновлення Незалежності.

Цим законопроектом ми незворотно закріплюємо в законах «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» та «Про основи національної безпеки України» - головний безпековий курс України - членство в НАТО.

Переконаний, що Північноатлантичний щит зміцнений Україною, стане надійним бар’єром від московської орди, яка, на моє глибоке переконання, ніколи не змириться з існуванням вільної України на її кордонах. І не має різниці, який би путін її не очолював.

Прошу підтримати цей надважливий законопроект!

Довідково: Парламент підтримав проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зовнішньополітичного курсу України) (№6470) 276 голосами.

Президент України Петро Порошенко прийняв Керівника Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії Дідьє Буркхальтера.

Україна розраховує на подальшу допомогу Агентства США з міжнародного розвитку USAID у питанні проведення реформ в економіці та соціальній сфері. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з виконуючим обов’язки Адміністратора Агентства США з міжнародного розвитку USAID Уейдом Уорреном.

Сторони також обговорили питання взаємної співпраці в проведенні судової реформи та в антикорупційній політиці, і погодилися, що наразі Україна має гарні шанси реалізувати необхідні зміни в інтересах держави й громадян.    

«Зараз ми розпочали цілу низку масштабних реформ на рівні країни, і ваша підтримка нам дуже важлива», - підкреслив Глава Уряду.

Він звернув увагу, що впроваджувати зміни дуже важко, оскільки всі перетворення проходять на фоні війни на Донбасі і гібридної війни в економіці та інформаційній сфері. «Втім, ми затвердили програму дій Уряду до 2020 року, - сказав Прем’єр-міністр. - Пріоритет – пенсійна реформа, яку ми узгодили з Міжнародним валютним фондом та Світовим банком.  Наступний крок – приватизація. За декілька тижнів представимо удосконалену систему (продажу держактивів). Чутливе, але не менш важливе питання – земельна реформа. І тут ми теж знайшли формат, в якому ми можемо дискутувати. Паралельно опрацьовуємо медичну реформу й реформу освіти. Це п’ять базових реформ на даний момент».

Голова Верховної Ради України А.Парубій на засіданні Погоджувальної ради у вівторок повідомив, що питання щодо обрання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини сьогодні не розглядатиметься.

За його словами, «планувалося, що робота розпочнеться з обрання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, але виникли перешкоди для розгляду цього питання». «Зокрема,- сказав він,- під час здійснення спеціальної перевірки НАЗК звернувся з проханням дати більше часу для проведення перевірки усіх кандидатів, і ми , згідно з законом, не можемо розпочати конкурс і маємо дочекатися остаточних результатів спецперевірки».

Голова Верховної Ради повідомив, до розгляду Парламенту пропонується блок питань з податкової політики, фінансової і банківської сфери, інші питання.

На початку засідання Погоджувальної ради її учасники і присутні вшанували пам’ять Блаженнішого Любомира Гузара, «великої людини і великого Українця». Голова Парламенту нагадав, що останній публічний виступ Любомира Гузара відбувся у Верховній Раді. «Вічна пам’ять і вдячність українського народу, Владико», - сказав А.Парубій.

Сьогодні пленарна робота розпочнеться о 12 годині.

У День журналіста Президент Петро Порошенко зустрівся з представниками ЗМІ та привітав їх із професійним святом. Глава держави наголосив, що журналістика в Україні насправді стала четвертою владою, а серед заслуг журналістів – ініціатива із повернення української мови в український медіа-простір.
Петро Порошенко наголосив, що підписав Закон щодо частки державної мови у засобах масової інформації та подякував представникам ЗМІ за пропозиції про запровадження квот і повернення української мови в українські медіа.
«Тут пальму першості готовий віддати вам. Це ваша ініціатива і ваші пропозиції, які я тільки підтримав. Народні депутати блискуче спрацювали і я мав велике задоволення та високу честь підписати (Закон – ред.)», - сказав Президент.
Президент зазначив, що цим рішенням українська мова з-поміж інших мов стала захищеною в Україні. «Ніхто не проти, щоб з екранів (телебачення – ред.) лунали інші мови, але неприпустимо, щоб частка української мови на будь-якому українському каналі складала 15, 20, 25%. Слава Богу нам вдалося це захистити», - зазначив він.
«Єдине, що можу констатувати – журналістика в Україні насправді стала четвертою владою. Ігнорувати журналістів на сьогоднішній день неможливо і небезпечно. Це дуже важливо і це теж наша спільна перемога. Дуже хотілося б, щоб наша журналістика була об’єктивною, щоб дотримувалися стандартів журналістики. Впевнений, що у вас це виходить і вірю – так буде й надалі», - звернувся Глава держави до присутніх на зустрічі.
Президент окремо подякував вітчизняним журналістам, які пліч-о-пліч з українськими воїнами дуже ефективно ведуть війну із захисту українського інформаційного суверенітету, територіальної цілісності і правди, та справжньої української незалежності. Також він окремо відзначив воєнних журналістів – тих, хто знаходиться на передовій, ризикуючи власним життям та робить чесні об’єктивні репортажі про ситуацію на фронті. «Правда з фронту цінується найбільше, тому при визначенні державних нагород ми вирішили в першу чергу надати перевагу тим, хто бере участь не в інформаційній війні, а тим, хто понюхав пороху на лінії зіткнення, у фронтових окопах шукає правду і ризикує життям», - зазначив Петро Порошенко.

Президент також вручив нагороди журналістам за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики, багаторічну сумлінну працю, високу професійну майстерність та з нагоди Дня журналіста. Зокрема, орден «За заслуги» ІІІ ступеня отримала журналіст Наталія Нагорна.
У свою чергу, Наталія Нагорна зазначила, що за її нагородою стоїть значна робота всієї редакції, а ще більше велика кількість загиблих людей і сльози їхніх близьких. «Хочу вам побажати стати Президентом незалежної України, який закінчить війну. Моя мрія зняти сюжет про перемогу найближчим часом», - додала вона.

Уряд України вважає корисним і важливим досвід Федеративної Республіки Німеччина в сфері розвитку місцевого самоврядування і готовий сприяти посиленню співпраці між муніципалітетами обох країн. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі із Бургомістром Берліну Міхаелем Мюллером.

Глава Уряду нагадав, що в Україні вже третій рік поспіль йде процес децентралізації, який суттєво зміцнів адміністративні та, що найголовніше, фінансові можливості областей та районів і надав свободу в ухваленні рішень, необхідних конкретній місцевості. У цьому контексті, зауважив Глава Уряду, посилення контактів та зв’язків українських регіонів з регіонами інших країн буде у великій нагоді.

"Поглиблення співпраці на рівні міст, муніципалітетів має надзвичайно важливе значення для України. Ми зараз проходимо серйозний процес становлення місцевого самоврядування, і кооперація на рівні регіонів принесе нові можливості. Ми як Уряд завжди будемо сприяти такій співпраці", - наголосив Володимир Гройсман.

Він привітав підписання спільної заяви про партнерство між столицями України та Німеччини і згадав свою недавню зустріч з Прем’єр-міністром Баварії Горстом Зеєгофером, під час якої сторони обговорили перспективні напрямки співробітництва.

"Розвиток такої співпраці має дуже важливе значення. Ми можемо дуже багато зробити на державному рівні, але коли рівень муніципалітетів починає взаємодіяти, коли є багато напрямків взаємодії, буде багато успіхів, зокрема в економіці", - підкреслив Володимир Гройсман.

Він звернув увагу, що Україна та Німеччина мають добру історію політичної підтримки та ділових зв’язків. Глава Уряду подякував Німеччині та особисто Федеральному канцлеру ФРН Ангелі Меркель "за лідерську позицію" щодо України та постійне сприяння розвитку бізнесу. Обидві країни провели вже декілька спільних ділових форумів, в Києві працює українсько-німецька торгова палата і на часі розвиток взаємин у сфері науки і культури.

Президент Петро Порошенко разом з дружиною Мариною Порошенко попрощався із колишнім предстоятелем УГКЦ кардиналом Любомиром Гузаром. Церемонія прощання із Блаженнішим Любомиром нині проходить в Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві.
Президентське подружжя вшанувало пам’ ять Блаженнішого хвилиною мовчання та уклонилося біля його труни. Глава держави також висловив співчуття близьким кардинала.
Після церемонії прощання Президент звернув увагу на те, що до Кафедрального собору сьогодні прийшла велика кількість людей - щоб попрощатися з видатним українцем, унікальною особистістю, великим християнином. «Для кожного він знаходив абсолютно унікальні слова. Багатогодинні розмови і зустрічі з ним заряджали, незважаючи нібито на зовнішню неміч, твердим оптимізмом. Він є справжнім нащадком Андрія Шептицького, Йосипа Сліпого і відігравав надзвичайно важливу роль не лише для Української греко-католицької церкви, не тільки для всієї нашої держави, а й для всього світового українства», - наголосив Петро Порошенко.
На переконання Глави держави, саме Блаженіший Любомир об’єднував Україну, забезпечував її соборність словом, думкою та молитвою.
«Його слово насправді відігравало надзвичайно важливу роль і в захисті української волі, української свободи, територіальної цілісності і нашого українського суверенітету», - зазначив Президент.
«Я твердо вірю, що зараз, коли він відійшов до Господа, його молитва за Україну, за український народ, за наше майбутнє буде ще сильнішою. Вічна пам’ять і земля пухом Блаженніший Любомир», - додав Петро Порошенко.
Колишній предстоятель УГКЦ Любомир Гузар помер 31 травня. До Кафедрального собору на березі Дніпра з самого ранку продовжують приходити багато вірян і небайдужих людей, аби віддати останню шану Блаженнішому. До цього зі святим отцем прощалися у Львові.
Поховають Блаженнішого Любомира в крипті Патріаршого собору 5 червня.

Подальша децентралізація та створення госпітальних округів сприятимуть підвищенню якості медичних послуг в Україні і посилять конкурентність закладів охорони здоров'я. Про це сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман у ході засідання Національної Ради реформ при Президентові України, присвяченого обговоренню проекту медичної реформи.
Глава Уряду звернув увагу, що ключова мета реформи - запровадження принципу "гроші ходять за людиною", що передбачає фінансування медичних послуг, а відтак - відкриває для людини вибір, де і як лікуватися, і забезпечує вищу якість лікування.
Додатковим стимулом змін стане формування в Україні системи госпітальних округів. Ефективність саме такої організації медичної допомоги доводять 13 областей, де розпочинається реалізація відповідних пілотних проектів, в основі яких – не кількість лікарень, а якість медичних послуг, наявність обладнання та досвідчених лікарів, здатних вилікувати людину.
Фінансову сторону питання, за словами Глави Уряду, забезпечують процеси децентралізації, які дозволяють місцевій владі вкладати більші кошти в розвиток медицини на місцях.
"Наше завдання сьогодні - інвестувати у якість і доступність охорони здоров'я. Децентралізація буде у цьому допомагати. Сьогодні мільярди гривень знаходяться на місцях, і ці кошти можемо використовувати. Приклади вже є - місцеві органи влади створюють якісні заклади охорони здоров'я", - зазначив Володимир Гройсман.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій, перебуваючи в Італії з візитом, зазначив під час зустрічі з Головою Палати Депутатів Італійської Республіки Лаурою Болдріні високо оцінив зусилля Італії по відношенню до України. «Для нас дуже важливі Ваша підтримка щодо територіальної цілісності країни у такий непростий період», - сказав він і подякував за важливий внесок у наданні безвізового режиму Україні, зазначивши, що «це був сигнал, який має ще й велике символічне значення». «Європейська інтеграція – це найважливіший напрямок зовнішньої політики нашої країни», - додав він.
Голова Верховної Ради зауважив, що євроскептицизм дуже часто стимулюється ззовні, зокрема, Росія намагається уповільнити євроінтеграцію. Агресія проти України зумовлена ще й тим, що Україна обрала напрямок євроінтеграції, а український народ, який вийшов на Майдан, - власне, обрав європейський напрямок.

Своєю чергою, Лаура Болдріні зазначила, що така ж позиція у всіх держав - членів НАТО по відношенню до питання територіальної цілісності. Вона підкреслила, що надання безвізового режиму Україні було дуже важливим сигналом, і зазначила, що українська діаспора, яка проживає в Україні, українські громадяни роблять свій вагомий внесок в економічний розвиток Італії. «Це вже наша частина життя. Дуже добрі люди і гарні працівники», - додала вона.
Голова Палати Депутатів також зазначила, що Європейський Союз має стати більш об’єднаним, особливо в умовах, коли Сполучені Штати виходять з багатосторонніх угод, а з іншого боку Росія має на меті послабити ЄС. «Ми маємо важливу нагоду посилити інтеграційні процеси, - сказала Пані Болдріні. - Має бути Федеральний союз держав - Сполучені штати Європи, аби посилити нашу вагу на міжнародній шахівниці».
Л.Болдріні підкреслила, що як Голова Італійської Асамблеї вона «продовжить докладати зусиль до залучення голів інших парламентів, аби посилити цей шлях». Голова Палати Депутатів повідомила, що активно просувала документ про більшу політичну інтеграцію, «і вже 15 голів парламентів підписали декларацію – ті, які готові розділити суверенітет з європейськими інституціями у напрямку політичної єдності та економічного зростання і дійти до Федеративного союзу держав на чолі з Італією, Францією, Німеччиною і Люксембургом». «Це вже Європа двох швидкостей. Зараз нас уже 15», - наголосила вона.
Однією з важливих тем зустрічі стало обговорення інформаційної безпеки країн світу. Зокрема, Пані Болдріні підкреслила, що фейкові новини присутні на всьому інформаційному просторі, у політичних дебатах, вони можуть нівелювати демократичні завоювання, скомпрометувати європейських політиків. У цьому контексті вона повідомила, що в італійському парламенті створено два комітети – з питань інтернету та проти всіх форм дискримінації і ненависті. ««Фейкновини» і дезінформація поєднуються, спонукають людей до агресивної поведінки, це впливає на електорат і, у свою чергу, впливає на результати виборів, - сказала Пані Лаура. – Зараз ми розпочинаємо розслідування, звідки починаються фейкові новини і хто їх продукує та поширює, бо ми маємо виклик дезінформації». .
А.Парубій зазначив, що це дуже добра ідея, адже «інформаційна складова не менш важлива, аніж міліарна». «Завдання тих, хто створює фейкові новини, - завоювати уми людей, а вже потім приходять танки. Автори рейкових новин користуються тими досягненнями, які створив ЄС – свободою слова та свободою інформації. Потрібно зупиняти ті фейки, які пропагують ненависть!» - підкреслив А.Парубій.
Учасники розмови погодились із тим, що дуже важко заблокувати інформацію, водночас, необхідно інтенсивніше працювати у плані культури – вчити молодь критичному сприйняттю, розрізняти фейки і правду, дати людям необхідний інструмент. Також, на думку спікерів, мають бути не лише закони щодо оффлайн-новин, а й щодо онлайн - не може діяти враження, що онлайн все можливо, що це нічия земля.
А.Парубій підкреслив, що поруч із питанням культури стоїть питання національної безпеки. Він нагадав, що перебуваючи на посаді Секретаря Ради Національної безпеки і оборони, вивчав, як з’являються дестабілізаційні інформаційні хвилі і фейки, та поінформував, що понад 10 тисяч людей отримують зарплату за поширення фейків, зокрема, через соціальні мережі, мають єдину мету, шляхом різних форматів повідомлень переслідують єдиний кінцевий результат. Тому, на його переконання, питання культури самостійно не вирішить проблему, особливо з урахуванням того, що Росія використовує новітні засоби у питаннях інформаційних атак та інших дій.
Пані Болдріні заявила, що немає сенсу у тому, щоб «кожна окрема країна створювала окреме законодавство, тому що мережа - вже без кордонів», нагадавши про останні розслідування щодо впливу Росії на виборчий процес у США. «Це абсолютно нова сфера, щодо якої ми маємо знайти рішення, - сказала вона. - Необхідно здійснити європейську інформаційну політику і розділити її з усіма світовими партнерами. Новітні платформи, які мають понад 2.5 млрд. користувачі, - це надзвичайно потужні засоби, тому потрібно співпрацювати з ними для вирішення питань прав та захисту честі і гідності».

А.Парубій наголосив на правильності означених тез, і зокрема, щодо необхідності захисту честі і гідності за образи у соціальних мережах. У цьому контексті він висловився за використання не анонімних «нікнеймів», а за відкритість у мережі. «Відсутність правил не означає свободу, а робить людей вразливими. Слабкі люди потребують правил для захисту, - сказав він і додав, що якби ми реалізували цю ідею, «боти в Росії не мали б такої можливості щодо дестабілізації ситуації в Україні. Ми можемо об’єднувати зусилля, бо кіберзахист – це також сфера, якою має опікуватися НАТО».

А.Парубій поінформував італійських парламентаріїв щодо перебігу реформ в Україні, ситуації на Сході країни та наголосив на необхідності посилення міжпарламентської співпраці, яка «стане запорукою боротьби з ключовими викликами». «Головне завдання - досягти, щоб в Україні і світі не гинули люди. Має бути не лише благо від участі в ЄС, а й відповідальність», - сказав Голова Парламенту, погоджуючись щодо європейської солідарності.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав Меморандум про взаєморозуміння між Верховною Радою та Палатою Депутатів Республіки Італія. Такий Меморандум Італія має з 14 парламентами світу, і підписання документу свідчить про високу оцінку Палатою Депутатів міжпарламентських зв’язків з Верховною Радою України.

Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Комісаром Європейського Союзу з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганессом Ганом.
Глава держави поінформував про безпекову ситуацію на Донбасі. Сторони відзначили важливість повноцінного виконання Мінських домовленостей, передусім у частині безпеки.
Комісар ЄС підтвердив незмінність політики Європейського Союзу щодо невизнання окупації Криму Росією та прив’язку санкційного режиму проти РФ до повного виконання нею Мінських домовленостей.
Сторони відзначили символічність очікуваного запуску безвізового режиму та завершення процесу ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС. Було наголошено на важливості повної імплементації Угоди про асоціацію з метою створення сприятливих умов для інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, підвищення конкурентоспроможності українських товарів на міжнародних ринках та якості товарів та послуг для українських споживачів.
Президент підтвердив, що, незважаючи на складні виклики, Україна впевнено рухається шляхом реалізації комплексних реформ.
Комісар запевнив, що сторона ЄС залишається надійним партнером України та продовжуватиме надавати необхідну підтримки як у контексті протидії агресії, так і на шляху імплементації внутрішніх реформ.
Сторони погодились з важливістю забезпечення високого рівня прозорості у діяльності як органів державної влади, так і неурядових організацій у відповідності до європейських стандартів.
Глава держави та Комісар ЄС також обговорили питання, пов'язані з підготовкою до Саміту Україна - Європейський Союз, який відбудеться 13 липня 2017 року в Києві.

Україна вдячна Європейському Союзу за політичну й всебічну економічну підтримку і готова й надалі демонструвати прогрес реформ та суспільно-політичних перетворень. Про це сказав Прем'єр міністр України Володимир Гройсман у ході зустрічі з Комісаром ЄС із питань європейської політики сусідства і розширення Йоганнесом Ганом.
«Хочу висловити подяку за низку важливих рішень, зокрема щодо запровадження безвізового режиму, і запевнити, що у нас достатньо серйозний порядок денний з продовження реформ. Завтра – на засіданні Національної ради реформ (при Президентові України) буде представлена медична реформа, а наступного тижня ми сподіваємося представити пенсійну реформу. Далі – презентація освітньої реформи й земельної реформи», - сказав Глава Уряду і окремо привітав запуск Європейської Антикорупційної ініціативи для України.
У свою чергу Єврокомісар Йоганнес Ган відзначив прогрес, вже зроблений Україною, і визначив низку тем, які необхідно обговорити в контексті підготовки Саміту Україна-ЄС, запланованого на середину липня поточного року. «Нам необхідно зосередитися на подальших заходах у рамках реформ та усіх питань, які стосуються соціально-економічного розвитку України», - зазначив Йоганнес Ган. За його словами, йдеться про питання подальшого розвитку процесу електронного декларування, прогресу в антикорупційній політиці та виконання умов Угоди про асоціацію з ЄС, а також розвитку політики енергоефективності.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зустрівся у четвер з послами держав-членів Великої сімки, акредитованих в Україні.
А.Парубій подякував усім країнам за отримання Україною безвізу, «до якого доклались всі учасники Великої сімки», за підтримку ініціативи щодо призначення Спеціального представника Великої сімки з питань реформ в Україні та за позитивну оцінку Великою сімкою прогресу України на шляху реформ.
«Отримання безвізу для України - велика подія, - сказав він. - Це рішення має не лише технічне значення – перетин кордонів, а й має велике символічне значення, бо кожний, хто стояв на Майдані, виступав, перш за все, за повернення до європейської сім’ї європейських народів».

Голова Верховної Ради України поінформував представників дипломатичних установ про події останніх місяців на Сході України, які продемонстрували, що «Москва виключно ігнорує усі міжнародні домовленості, у тому числі і Мінські угоди». «Останні місяці засвідчили зростаючу ескалацію конфлікту і військових дій російських найманців. Найбільш болючим є те, що під час цих атак гинуть мирні жителі», - наголосив А.Парубій і нагадав, що 13 травня російський снаряд обірвав життя чотирьох мирних жителів, а 27 травня внаслідок обстрілу було поранено вісім цивільних осіб. Також, повідомив він, дуже негативним сигналом було рішення Москви про легалізацію псевдо-документів так званих терористичних організацій ЛНР та ДНР, кожен гуманітарний конвой призводив до ескалації бойових дій на Сході України.
Водночас, А.Парубій підкреслив, що Україна була і залишається відданою мирному врегулюванню конфлікту. «Ми твердо стоїмо на позиції, що мають бути виконані безпекові аспекти, а вже потім інші рішення», - сказав він.

Голова Верховної Ради України, розповідаючи про реформи в Україні, зазначив, що багато сфер потребують реформування, у тому числі судова і сфера боротьби з корупцією, але головне завдання парламенту, як стабілізуючої функції в Українській державі, Верховна Рада виконує. «Ми йдемо шляхом реформ - можливо не так швидко, але загалом вдалося стабілізувати ситуацію в країні, - підкреслив він. – Впевнений, що парламент і уряд працюють, забезпечуючи стабільність у державі, забезпечують економічне зростання, забезпечують безпеку в країні. Я вважаю це важливим досягненням, враховуючи непрості умови, і зважаючи, яких великих зусиль докладав агресор, щоб дестабілізувати ситуацію в країні».
Учасники зустрічі обмінялись думками щодо найважливіших рішень, які потребують законодавчого врегулювання.
Зокрема, Надзвичайний і Повноважний Посол Ітілійської Республіки в Україні Давіде Ла Чечіліа, відзначаючи високий темп реформ в Україні та щільну співпрацю, висловився за ширше залучення громадян, суспільства до процесу реформування та посилення комунікативної ролі парламенту у роз’ясненні реформ та контрольну функцію під час імплементації законів. Він закликав залишатися на шляху реформ і протистояти спробам загальмувати чи зробити процес неефективним. «Парламент відіграє значну роль в імплементації реформ, і це позитивно впливає на процес реформування економіки. Соціальні та економічні реформи, аби були відчутні громадянами, мають бути комуніковані парламентаріями», - наголосив він.

Учасники зустрічі серед пріоритетних визначили розвиток енергозберігаючих технологій та енергоефективності підприємств, безпеку атомної енергетики, сферу охорони здоров’я, стан окупованих територій; підписання Стамбульської конвенції, що допоможе захистити права жінок та протидіяти насильству; реформу парламенту.
Зокрема, Шегекі Сумі наголосив на «критичній важливості створення інспекції з питань безпеки атомної енергії».
Своєю чергою, Голова Верховної Ради зазначив, що у питанні окупованих територій ще немає остаточного рішення, ведеться дискусія, і вона «не лише законодавча, а скоріше стратегічна і суспільна». «Ця дискусія триває між експертами і політиками щодо території під окупацією, щодо її статусу, має різні виміри: і безпековий і гуманітарний, - сказав він і зазначив, що у Грузії немає прикордонників на лінії розмежування. – Необхідно вивчати досвід Грузії і Молдови. Українцям, які є заручниками окупаційних сил, необхідно забезпечити юридичний статус. Питання є під моїм особистим контролем».

Стосовно Стамбульської конвенції, А.Парубій зазначив, що створюється робоча група для її обговорення, «і раніше чи пізніше, але ми гарантовано вийдемо на позитивне рішення».
Вітаючи французький народ з обранням Президента Е.Макрона, Голова Парламенту зазначив, що Франція надала приклад боротьби з корупцією, коли замішані у корупції кандидати вийшли з дистанції президентських перегонів. «Французьке суспільство показало несприйняття такого явища, - підкреслив він і додав, що «в Україні завершився перший рік роботи по створенню антикорупційних структур по всій країні - важливий і непростий шлях, відкриті реєстри і тендери показали, де можуть бути приховані корупційні ризики, створено НАЗК, антикорупційна прокуратура, йде імплементація тих законів, що були ухвалені, запроваджено е-декларування».

Заступник Голови Представництва ЄС в Україні Томас Фреллесен схвалюючи прийняття законів з екології та електроенергії, висловив сподівання на розгляд законопроектів з питань житлово-господарського господарства та енергоефективності споживання. «Євросоюз готовий підтримувати реформу у цій сфері одним млн. євро», - наголосив він.
Голова Верховної Ради України подякував за дискусію та висловився за частіше проведення багатосторонніх зустрічей із представниками дипломатичного корпусу закордонних країн.

Президент Петро Порошенко привітав рішення Стокгольмського арбітражу у справі НАК «Нафтогаз України» проти «Газпрому» щодо контракту на постачання газу, в якій українська державна компанія виграла найкрупніший комерційний спір.
Глава держави зазначив, що відповідно до цього рішення, положення «бери або плати» скасоване, а у задоволенні вимог російського «Газпрому» сплачувати за газ на цій підставі відмовлено.
«Це принцип, нав’язаний Україні Росією і безвідповідально прийнятий українськими переговірниками в 2009 році. Завдяки йому мільйони українців були пограбовані на мільярди доларів», - наголосив Петро Порошенко.
Президент також підкреслив, що рішення Трибуналу надає право «Нафтогазу» вимагати зниження ціни на газ по контракту з «Газпромом» відповідно до умов ринку. Таким чином, вартість газу буде визначатися не Кремлем, а виключно прозорим та вільним ринком.
«Це – важливий крок на шляху до енергетичної безпеки. Москва вперше втрачає можливість використовувати газ як зброю політичного тиску та шантажу. Для України це надзвичайно важливе рішення, оскільки суперечності між «Нафтогазом» та «Газпромом» вперше врегульовуються у цивілізований юридичний спосіб»,- наголосив Президент.
Глава держави також підтвердив, що Україна була і залишатиметься надійним партнером у питанні забезпечення газом європейських споживачів.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив Віце-прем’єр-міністру України Павлу Розенкупровести спеціальну селектору нараду з питань виконання вимог законодавства про виплату мінімальної заробітної плати в Україні. Про це Глава Уряду сказав в ході засіданні Кабінету Міністрів. 

«Думаю треба провести нараду по мінімальній зарплаті. Треба активізувати роботу Комісії (спеціального урядової органу) на місцях. Не можна допустити, аби працюючу людину хтось обмежував у праві отримувати гідну зарплату. Пройшло у нас 5 місяців (з моменту набуття чинності норми про встановлення мінімальної зарплати на рівні 3200 грн), і нам треба жорстко попрацювати з місцевою владою, аби дійти до кожного підприємства, де приховано виплачується зарплата. Бо там, де працюють неофіційно – там  забирають право на достойну пенсію. Будь ласка, просив би – проведіть нараду – активізуйте роботу Держпраці, місцевої влади, ДФС».

Окремо Глава Уряду торкнувся питання оцінки показника середньої зарплати в контексті перегляду макропоказників розвитку економіки.  Зміну показників Уряд також ухвалив в ході засідання в середу. «Зараз стільки інформації, в тому числі неправдивої. Її треба швидше спростовувати, і люди все будуть розуміти», - сказав Прем’єр-міністр. Він додав, що всі побоювання спростовуються цифрами.

«Йдеться про те, що середня зарплата зросла, і зросла кількість платників єдиного соціального внеску з початку року», - зазначив Володимир Гройсман і нагадав, що за прогнозом Уряду показник середньої зарплати становитиме 7100 грн.

Співпраця по лінії Балто-Чорноморського регіону дуже важлива і перспективна у всіх проявах - економічному, транзитному, інфраструктурному, безпековому. На цьому наголосив Голова Верховної Ради України А.Парубій під час зустрічі з Прем’єр-міністром Грузії Георгієм Квірікашвілі у рамках офіційного візиту до Грузії.
А.Парубій підкреслив, що в Україні дуже цінують відносини з Грузією. Він привітав Грузинську Сторону з отриманням безвізового режиму. «Ми - зразу за вами, 11 червня має бути остаточне рішення по Україні», -сказав він і висловив вдячність за «чудово організоване засідання ПА НАТО у Тбілісі».

Голова Верховної Ради підтвердив, що на парламентському рівні розпочалися інтенсивні контакти. «Я є великим прихильником регіональної співпраці і вважаю, що там захований серйозний потенціал, тому з Головою Парламенту Грузії і Спікером Молдови у Варшаві ми обговорювали ідею створення Міжпарламентської асамблеї Україна - Грузія – Молдова», - наголосив він.

А.Парубій відзначив у цьому контексті значний досвід міжпарламентської співпраці з Парламентами Литви і Польщі. «Ми маємо подібний досвід співпраці Міжпарламентської асамблеї Україна-Польща-Литва. І досвід показує, що тристороння співпраця дає новий потенціал і нові можливості», - сказав Голова Верховної Ради і висловив сподівання, що ідея міжпарламентської асамблеї Україна-Молдова-Грузія буде підтримана і депутатами Парламенту Грузії.
Голова Українського Парламенту висловився також за необхідність спільно розвивати напрям співпраці по лінії Північ-Південь. Він пояснив, що зараз реалізується великий інфраструктурний проект будівництва автостради між Чорним і Балтійським морем.

А.Парубій вважає, що поєднавши зусилля, які Грузія робить у напрямку співпраці з Китаєм щодо створення Шовкового Шляху, можна отримати потужний інфраструктурний проект з переміщення товарів, коштів, фінансів. «Я переконаний, що Балто-Чорноморсько-Каспійська лінія дуже важлива. Вона важлива також і в питаннях безпеки - ми всі маємо спільну загрозу - і ніхто, як ми, не розуміє цієї загрози так глибоко», - зазначив він, додавши, що «деякі європейські партнери не до кінця розуміють глибину цієї загрози».

Голова Парламенту переконаний, що вигідно шукати формат, де б Україна і Грузія входили в регіональні об’єднання з членами ЄС, - «це був би такий поступ до того етапу, коли зможе стати питання про членство в ЄС».
А.Парубій також поінформував, що Україна працює над налагодженням тісніших контактів з новою Адміністрацією Сполучених Штатів Америки і висловив сподівання, що «США детальніше долучиться до проблеми з агресією Російської Федерації».
Учасники Парламентської асамблеї поклали квіти до Моеументу Героїв.

Дорогі українці!
Щойно Сенат Королівства Нідерланди, верхня палата парламенту, схвалив рішення про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Шлях до цього виявився довгим і набагато складнішим, ніж ми уявляли собі на старті цього процесу. Чому так трапилось? Кремль, уражений хронічною українофобією, капостив нам на кожному кроці. Він використовував всі наявні ресурси: гроші, пропаганду, брехню, інтриги, розвідувальні структури і групи впливу. Йому підігрували антиєвропейські популістські сили всередині Євросоюзу, які використовували наявні бюрократичні зачіпки та витворювали нові. Все це робилося з єдиною метою – унеможливити ратифікацію Угоди, поховати її та, відповідно, - зупинити курс України на возз’єднання з нашою європейською родиною.
Саме возз’єднання, бо історично ми були її частиною… До речі, з часів давньоукраїнського князя Ярослава Мудрого та його доньки-киянки Анни Ярославни, яку буквально вчора Путін намагався на очах всієї Європи викрасти до російської історії.
Всі ви знаєте, що на фініші процес ратифікації пригальмувався в Нідерландах. Історична для нас угода виявилася під реальною загрозою. До останнього моменту вся дипломатична команда країни боролася за те, щоб зірки на європейському небосхилі склалися сприятливо для України. В цьому нас підтримували і нам допомагали наші європейські партнери.
Щиро дякую за підтримку своєму другові Прем’єр-міністру Марку Рютте, нідерландському Уряду, Національним Зборам, Сенату. Від імені Українського народу дякую громадянам Нідерландів, які під час нещодавніх виборів в масі своїй не підтримали антиєвропейську партію, а, натомість, делегували владу відповідальним проєвропейським силам.
Після виборів в Австрії, Нідерландах, Франції завершення ратифікації Угоди про асоціацію з Україною закріпило позитивні тенденції до консолідації цих проєвропейських сил, які раніше мали певні проблеми внаслідок нідерландського референдуму та Брекзиту.
Єдиним фронтом ми отримали важливу перемогу. Єдиним фронтом ми відстояли Угоду про асоціацію, дорогу до якої три з половиною роки тому відкрили учасники Євромайдану та Революції Гідності.
Вже перший рік тимчасового застосування Угоди продемонстрував, наскільки високий потенціал вона має для України. Наш експорт до країн ЄС зріс майже на чверть (на 24,5%). Україна поступово інтегрується в європейську політику в багатьох сферах.
Набуття чинності Угоди про асоціацію, зона вільної торгівлі та безвізовий режим з ЄС, який стартує рівно за десять днів, - це є надзвичайно важливі кроки на нашому шляху до Об’єднаної Європи.
Ми твердо налаштовані йти до нашої стратегічної мети. Це гарантія нашої свободи, незалежності та територіальної цілісності. Європа – це наш цивілізаційний вибір.
Найближчим часом Нідерланди передадуть ратифікаційну грамоту до Брюсселю. А далі Рада Європейського Союзу своїм спеціальним рішенням запустить виконання Угоди про асоціацію з ЄС на повну проектну потужність.
Слава Європі!
Слава Україні!