Топ новини

Кабінет Міністрів України вчасно подав до Верховної Ради проект державного бюджету на 2018 рік і готовий до всебічного діалогу по ключових аспектах документа. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з експертами, присвяченій обговоренню проекту бюджету.  

«Бюджет  опублікований, вже є коментарі, і я буду дякувати за поради й оцінки. Хочу, аби ми вийшли на якісний документ для прийняття у другому читанні й в цілому. Чим  раніше ми це зробимо, тим буде краще для держави, - сказав Глава Уряду. – Ми повністю відкриті. За пріоритети бюджету я готовий боротися і доводити свою позицію, а технічні питання – будь ласка, давайте дискутувати. Ми тестуємо й корегуємо свої рішення в такому діалозі».   

Глава Уряду нагадав основні аспекти бюджету та макропоказники, на яких розрахований документ. Так, Кабінет Міністрів закладає прогноз росту економіки в 2018 році на 3%, інфляції – 7% і дефіциту – 2,7% ВВП. Разом з тим заплановані доходи бюджету – понад  1 трлн грн, ріст мінімальної заробітної плати – до 3723 грн. Зростання  видатків по соціальних програмах, у тому числі по програмі субсидій – до понад 122 млрд грн. Безпека й  оборона – не менше 5% ВВП, у тому числі армія – не менше 3%.  Бюджет дорожніх робіт – 44 млрд грн, у тому числі  4 млрд грн на дорогу «Львів – Одеса» через  Вінницю, Умань, Миколаїв і Херсон.

Далі – розвиток агросектору, який має стати точкою росту. Загальне асигнування на галузь на 2018 рік – 7,3 млрд грн, у тому числі 1 млрд грн на програму розвитку фермерства, 1 млрд грн на програму компенсації вартості техніки українського виробництва, 2 млрд на програму підтримки тваринництва і побудову нових комплексів.  До кінця року, як очікують в Уряді, буде сформована й узгоджена програма кредитування аграріїв з боку державних банків.           

Окрема увага бюджету – освіті, і передусім зростанню на 25% зарплат вчителів, медицині в частині продовження започаткованих цього року програм та змін, науці й культурі.  

 «Де я бачу ризики? На місцях. Там більше ресурсів, але відповідальність треба підтягувати. - сказав Володимир Гройсман. – А наш бюджет – так, дуже амбіційний. І нам треба ставити високу планку. На що я готовий піти заради ухвалення документа? Можливо, можу погодитися на пріоритетне фінансування окремих галузей. Але на поступки із совістю – не піду ніколи», - підкреслив Глава Уряду.     

На цьому голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій наголосив 19 вересня під час відвідин обласної клінічної лікарні ім. Пирогова.

Керівник Вінниччини проінспектував хід оснащення новозбудованого приміщення хірургічного корпусу меблями та необхідним обладнанням, наголосивши, що обласна влада максимально сприятиме завершенню усіх робіт.

«Ми пішли свідомо на те, щоб ввести в дію першу чергу. Базове питання – щоб в цей великий корпус увійшло життя. Водночас ми не припинили фінансувати інші об’єкти, купуємо обладнання. Тож ми не зупиняємось», - підкреслив Валерій Коровій.

Голова облдержадміністрації також зазначив, що до кінця року очікується придбання медичного обладнання для закладу на загальну суму 45 млн. гривень шляхом відкритих тендерних процедур . «В цьому питанні є підтримка Уряду, має надійти додаткова дотація на 100 млн. гривень. І ми повинні доукомплектувати операційні і реанімацію», - наголосив керівник ОДА.

Як повідомив головний лікар обласної клінічної лікарні ім. Пирогова Олександр Жупанов, перші партії обладнання почнуть надходити вже у жовтні.

Президент Петро Порошенко під час відвідання Військової академії «Вест-Пойнт» наголосив, що Україна бореться і за свою землю, і за свободу всього світу.

«Весь світ з нами і ми маємо ефективний інструмент – санкції проти російської економіки», - зауважив Глава держави, відповідаючи на питання учасників зустрічі. Він наголосив, що санкції проти Росії є інструментом, який примушує її сісти за стіл переговорів. Петро Порошенко розповів про розпочаті перемовини щодо миротворчої місії ООН на Донбасі.

«Росія нелегальною анексією Криму і агресією на Сході моєї країни повністю зруйнувала післявоєнну світову безпеку, яка базувалася на Раді безпеки ООН. Оскільки один із постійних членів Радбезу, який має право вето, став агресором. Тому ми маємо вирішити, як реформувати світову систему безпеки», - зазначив він. За словами Президента, найбільш ефективним інструментом на сьогоднішній день залишається НАТО.

Глава держави також нагадав, що у 1994 році Україна відмовилась від третього за потужністю ядерного потенціалу, отримавши гарантії безпеки від країн Будапештського меморандуму, який мав забезпечити безпеку, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Його підписали низка країн, в тому числі США.

«Натомість, ми зараз маємо доводити, що система нерозповсюдження масової зброї мала би працювати. В інакшому випадку щороку виникатимуть нові Північні Кореї», - наголосив Петро Порошенко, відзначивши важливість трансатлантичної єдності та солідарності з Україною.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман  ініціював розробку спеціальної програми підтримки українських агровиробників з боку державних банків шляхом залучення інвестицій та запровадження прийнятних умов кредитування. Про це він сказав під час наради з питань кредитування сільськогосподарських виробників за участю членів Уряду, представників профільних агроасоціацій та керівництва державних банків.   

«Ми зібралися за 3 місяці до ухвалення держбюджету, аби ми визначилися і схвалили відповідну програму, - сказав Володимир Гройсман. – Нам потрібно усвідомити, що йдеться про інвестування в розвиток та економічний ріст».

Документ, як очікується, розроблятиме спеціальна міжвідомча робоча група, участь в якій візьмуть представники банківського сектору. Робочу групу очолить перший заступник Міністра економічного розвитку - Максим Нефьодов. Перші результати роботи групи мають бути представлені на розгляд Уряду до 1 листопада. 

Глава Уряду нагадав, що обсяг державної підтримки агросектору на 2018 рік запланований в обсязі близько 7,3 млрд грн, в тому числі 1 млрд грн – на підтримку фермерів і 2 млрд грн – на здешевлення кредитів для створення нових молочнотоварних комплексів. За словами Прем’єр-міністра, таким чином Уряд закладає основу для розвитку тваринництва та зростання цього сегменту агровиробництва.  Окрема стаття видатків – продовження програми компенсації 20% вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки.

«Цього року ми виділили на цю програму 550 млн. Зараз програма починає діяти. Якщо візьмемо плани 2018 року – це вже 1 млрд грн. Я переконаний, що програма підтримки буде змінювати структуру виробництва техніки, а саме - вести до зменшення імпорту і посилення локалізації виробництва саме в Україні», - сказав Володимир Гройсман.

В ході зустрічі представники банківського сектору погодилися на пропозицію Уряду, розповіли про своє бачення реалізації програм підтримки і заявили про готовність працювати з реальним сектором, передусім в сегменті малого й середнього бізнесу.

«Доступ до розумних кредитних ресурсів  - один з шляхів зростання. Нам треба  сфокусувати адресність допомоги, заздалегідь розробити всі нормативні акти, аби з січня розпочати реалізацію всіх ініціатив. Завдання - відродити тваринницькій комплекс", - підкреслив Володимир Гройсман.  

Сьогодні,18 вересня, в урочистостях  з нагоди відкриття  на базі аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Вінницькій області нової пожежно-рятувальної частини взяли участь Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій, генерал-лейтенант служби цивільного захисту Микола Чечоткін, начальник ГУ ДСНС України у Вінницькій області, полковник служби цивільного захисту Руслан Шевчук, голова громади с. Якушинці  Василь Романюк.

«Сьогодні насправді знакова подія ,- зазначив у  вітальному слові  голова облдержадміністрації Валерій Коровій,– ми робимо ще один крок в напрямку реалізації комплексної програми, спрямованої на забезпечення безпеки наших людей. У святковий день, коли ми відзначаємо День рятівника, варто пам’ятати,що ми живемо у час великих змін та викликів, але разом з тим – це час нових можливостей і прагнень по-новому дивитись у завтрашній день. Питання безпеки наших громадян є надзвичайно відповідальним. Тож користуючись нагодою, хочу подякувати керівникам ГУ ДСНС України у Вінницькій області  та Якушинецькій громаді за підтримку, в тому числі і матеріальну, в створенні на території с. Якушинці пожежно-рятувального загону та сучасного, добре оснащеного пожежного депо».

Вітаючи особовий склад пожежно-рятувальної частини та жителів  Якушинецької ОТГ, присутніх на урочистостях, Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій  зазначив: «Відкриття цієї частини дасть змогу підвищити рівень оперативного реагування на надзвичайні ситуації та в цілому буде впливати на можливість збереження життя і здоров’я людей. Цей підрозділ буде виконувати завдання по ліквідації пожеж та надзвичайних ситуацій,  які можуть виникнути в Якушинецькій  об’єднаній територіальній громаді ,до складу якої входять 7 населених пунктів. Впевнений, що новостворений загін із честю впорається із поставленими завданнями. Це наш обов’язок»,- підкреслив Микола Чечоткін.

Група пожежно-рятувальних робіт АРЗ СП дозволить бійцям ДСНС швидше прибувати на виклики, адже раніше під час пожеж на виклики у північній частині Вінницького району виїжджали машини з підрозділів обласного центру. У складі новоствореного підрозділу нестимуть службу 17 рятувальників -  4 караули, на озброєнні яких знаходитиметься два спеціальних автомобілі. Територіально це дасть змогу обслуговувати  сім сіл Якушинецької ОТГ та інші населені пункти.

Загальна вартість будівельно-ремонтних робіт підрозділу склала близько 700 тисяч гривень, з яких 200 тисяч було виділено Якушинецькою об’єднаною територіальною громадою.

Після урочистої частини високопосадовці оглянули  частину будівель, що були спеціально переобладнані, оснащені, в т. ч. і за кошти Якушинецької територіальної громади та забезпечують необхідні умови для розміщення  і утримування техніки та виконання  рятувальниками службових обов’язків.

З нагоди професійного свята біля Вінницького обласного українського академічного музично-драматичного театру імені Садовського керівники області та міста  передали ГУ ДСНС у Вінницькій області два аварійно-рятувальних автомобілі та  апарати захисту органів дихання та зору на стисненому повітрі для рятувальників. 

Техніка була придбана  за кошти обласного та міського бюджетів, загальною вартістю майже 5 млн. гривень. 

Керівники області констатували, що Вінниця та  Вінницька область – один з кращих регіонів України щодо роботи рятувальників. В свою чергу головний рятувальник країни зазначив: «Мені надзвичайно приємно бути тут. Хочу висловити глибокі слова вдячності керівництву області та міста за підтримку нашої служби. Сьогодні це досить важливо і ці два автомобілі значно підвищать ефективність роботи наших підрозділів, що в цілому вплине на те, що ми будемо вчасно приїжджати та рятувати».

Після офіційних привітань керівництво ДСНС, області та міста разом оглянули придбану  спецтехніку, аби перевірити її комплектацію, яка одразу з площі вирушила на бойове чергування у Державні пожежно-рятувальні частини.

Урочисті заходи з нагоди відзначення Дня рятівника відбулися 18 вересня у приміщення обласного музично-драматичного театру ім. Садовського.

Із професійним святом тих, хто повсякчас готовий прийти на допомогу, нерідко ризикуючи й власним життям, вітали голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій, генерал-лейтенант служби цивільного захисту Микола Чечоткін, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій, голова обласної Ради Анатолій Олійник, Вінницький міський голова Сергій Моргунов та керівники силових структур регіону.

«Людське життя – це справжній скарб, але, на превеликий жаль, життєві обставини бувають далекі від ідеальних. І в цей непростий час ми по-особливому ставимось до поняття безпеки, - зазначив у вітальному слові голова облдержадміністрації Валерій Коровій. - З огляду на ті виклики, які стоять сьогодні перед нами, ваша робота має надзвичайно важливе значення. І як голова обласної державної адміністрації, я глибоко переконаний в тому, що наше обласне управління з питань надзвичайних ситуацій є найкращим в Україні. Тож хотів би щиро подякувати вам за роботу, за вашу службу, натхнення та прагнення прийти на допомогу».

Голова ж Державної служби України з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін, вітаючи колег зі святом, водночас наголосив, що за ініціативи Президента України та підтримки Прем’єр-міністра, з 1 жовтня заробітна плата для рятувальників буде підвищена на тисячу гривень. Відтак мінімальна заробітна платня для працівників Служби становитиме 6 тисяч гривень.

Під час урочистостей на адресу рятувальників звучали слова вітань і від голови обласної Ради Анатолія Олійника та Вінницького міського голови Сергія Моргунова.

Крім того, з нагоди професійного свята окремі працівники оперативно-рятувальної служби були відзначені відомчими нагородами, а також Почесними грамотами обласної державної адміністрації та обласної Ради й грамотами Вінницької міської ради.

Для довідки. Щодня понад 2 тисячі рятувальників стоять на захисті Вінницької області, рятуючи людей від пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій.

Протягом поточного року підрозділами області для проведення заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж та проведення інших рятувальних заходів здійснено близько 8 400 виїздів. У результаті проведених заходів ліквідовано понад 2 тисячі пожеж, 270 разів рятувальники виїжджали для надання допомоги населенню та іншим спеціальним службам.

Президент Петро Порошенко підписав Указ №278/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 вересня 2017 року «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України».

Глава держави увів у дію відповідне рішення РНБО. Контроль за його виконанням покладено на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова.

Рада національної безпеки і оборони України доручила Кабінету Міністрів України передбачити у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» видатки на забезпечення національної безпеки і оборони України в обсязі не менше 5% від валового внутрішнього продукту для сектору безпеки і оборони України. При цьому фінансування потреб сектору безпеки і оборони України передбачити в обсязі не менше 165 372,3 млн гривень, у тому числі не менше 158 997,3 млн гривень – із загального фонду Державного бюджету України, 6 375,0 млн гривень – із спеціального фонду Державного бюджету України.

Зокрема, для Міністерства оборони України у 2018 році має бути передбачено фінансування за рахунок коштів загального фонду Держбюджету в обсязі 81 689,2 млн гривень, а за рахунок коштів спеціального фонду – в обсязі 1 625,3 млн гривень.

На фінансування Національної гвардії України у 2018 році має бути передбачено фінансування за рахунок коштів загального фонду Держбюджету в обсязі 10 354,0 млн гривень, за рахунок коштів спеціального фонду – в обсязі 739,0 млн гривень.

Уряд має передбачити також фінансування Національної поліції України в обсязі 24 277,2 млн гривень за рахунок коштів загального фонду Держбюджету та 90,0 млн гривень за рахунок коштів спецфонду Держбюджету.

Адміністрації Державної прикордонної служби України у 2018 році має бути виділено фінансування в обсязі 9 010,6 млн гривень за рахунок коштів загального фонду Держбюджету та 33,2 млн – за рахунок коштів спецфонду. Державній службі України з надзвичайних ситуацій має бути передбачено фінансування в обсязі 9 774,6 млн гривень із загального фонду і 969,4 млн гривень із спецфонду Держбюджету 2018 року.

У Державному бюджеті 2018 року на фінансування Служби безпеки України має бути передбачено 7 491,1 млн гривень за рахунок коштів загального фонду та 160,9 млн гривень – за рахунок коштів спецфонду.

Уряду також доручено розглянути питання щодо фінансування у 2018 році Державної цільової програми створення та освоєння виробництва боєприпасів та продуктів спеціальної хімії на період до 2021 року і Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2021 року в обсязі 0,5% від валового внутрішнього продукту (але не менше 6,0 млрд гривень) понад обсяг видатків на фінансування сектору безпеки і оборони, який визначений Концепцією розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженою Указом Президента України від 14 березня 2016 року № 92.

Кабінет міністрів має також планувати щороку видатки для фінансування органів сектору безпеки і оборони за рахунок спеціального фонду Державного бюджету відповідно до поданих ними обґрунтованих пропозицій.

Починаючи з 2018 року Уряд має залишати в повному обсязі надходження до спеціального фонду Державного бюджету України для фінансування потреб органів сектору безпеки і оборони України, що забезпечили такі надходження.

Також у 2018 році мають бути вжиті заходи щодо забезпечення першочергового фінансування діяльності суб'єктів сектору безпеки і оборони України за такими пріоритетними напрямами:  посилення системи протиповітряної оборони держави та можливостей авіації Повітряних Сил Збройних Сил України; реалізація державної політики у сфері кібербезпеки, виконання заходів з розвитку та модернізації спеціального зв'язку та захисту інформації; виконання Національної розвідувальної програми на 2016 – 2020 роки; посилення контррозвідувального захисту та боротьби з тероризмом і диверсійною діяльністю; проведення інтенсивної бойової підготовки частин і підрозділів ЗСУ та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; облаштування державного кордону України; реалізація соціальних гарантій військовослужбовців, насамперед збільшення у структурі грошового забезпечення військовослужбовців питомої ваги посадових окладів, окладів за військовим званням;

Уряду доручено підготувати у десятиденний строк після набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» проект основних показників державного оборонного замовлення на 2018 – 2020 роки та подати на розгляд Раді національної безпеки і оборони України.

Крім того, Кабмін має розглянути до 1 листопада 2017 року питання запровадження механізму пільгових іпотечних кредитів для забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та членів їх сімей.

Україна не планує обмежувати експорт м'яса, натомість Уряд запропонує низку рішень, які дозволять наповнити внутрішній ринок цим продуктом і, таким чином, знизити ціну на нього. Про це сказав Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

"Експорт обмежувати не будемо. Натомість є (інші)  рішення, ми покажемо", - сказав Володимир Гройсман.

15 вересня  в концертному залі готелю «Франція» відбулись урочистості з нагоди відзначення 20-річчя  потужного підприємства з австрійським капіталом ТОВ «Аграна Фрут Україна».

В урочистому заході взяли участь Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Австрія Герміне Поппеллер, голова Вінницької облдержадміністрації Валерій Коровій, Вінницький міський голова Сергій Моргунов, директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку облдержадміністрації Володимир Мережко, керівництво концерну, інші посадові особи та представники бізнес-кіл Вінниччини та України.

Основним видом діяльності ТОВ «Аграна Фрут Україна» є вирощування плодів і ягід, таких як суниці, малини, вишні, яблука. На підприємстві широко застосовуються прогресивні західні технології та якісний посадковий матеріал з Австрії, Німеччини, Голландії, Чехії, що в свою чергу забезпечує високу якість і конкурентоздатність продукції.

Голова облдержадміністрації Валерій Коровій та Вінницький міський голова Сергій Моргунов урочисто вручили вітання від Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. В свою чергу, очільник Вінниччини нагородив колектив ТОВ «Аграна Фрут Україна» почесною грамотою облдержадміністрації та обласної Ради, а відтак звернувся з вітальним словом:

«Сьогодні ТОВ «Аграна Фрут Україна» є надзвичайно потужним соціально відповідальним підприємством, одним з найбільших платників податків в області, чия продукція експортується в цілу низку країн світу. Завдяки злагодженості, оптимізму, творчому підходу до роботи та наполегливій праці трудового колективу, налагодженому технологічному процесу на підприємстві та новітнім методам обробки фруктів ваша продукція завжди смачна та корисна. Бажаю вам нових досягнень, вражень, здобутків та перемог, нехай ваша праця завжди буде потрібною і корисною, успіхи – вагомими та переконливими!»

Сьогодні, голова обласної державної адміністрації Валерій Коровій відвідав церкву євангельських християн-баптистів з метою ознайомлення з роботою молитовних та освітніх закладів ЄХБ в рамках відзначення 500-річчя Реформації.

Розповідаючи про історію та значення Реформації, голова Вінницького обласного об’єднання церков євангельських християн-баптистів Леонід Почапський зазначив: «500 років тому назад сталась надзвичайно важлива подія в історії Європи. Наслідки Реформації є дуже значущими в історичному плані і її наслідки ми спостерігаємо й досі. Все це стало поштовхом до змін в економіці, політиці, правознавстві і в багатьох інших сферах життя людей. В ті далекі часи Реформація дала змогу простим людям вільно знайомитись з Біблією і це зумовило тягу людей до знань, до науки, наслідком чого стали значні докорінні зміни в Європі. І сьогодні ми бачимо, що всі ті країни, які пішли протестантським шляхом, шляхом Реформації, мають дуже високий рівень розвитку».

Окрім того, говорячи про сутність Реформації, варто зазначити, що відзначення 500-річчя є дуже важливим, адже це дає змогу повернутись до джерел розуміння того, яким чином піднялися, фактично з руїн, одні з найрозвиненіших країн світу та найрозвиненіші країни Європейського континенту. Це шлях, який прокладено через духовність, сприяння розвитку науки, архітектури та мистецтва. Саме на цих засадах, які закладено 500 років тому, вибудовано високий рівень розвитку сучасних європейських держав.

Під час свого візиту враженнями від зустрічі поділився і голова облдержадміністрації Валерій Коровій: «Відповідно до Указу Президента України «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації» розроблено план заходів щодо святкування даної події. Зі свого боку, як людина, що причетна до науки, я дуже добре розумію принципи формування нової економічної політики періоду Реформації та Відродження,  які переживала Європа в ті далекі часи. Саме цей період став поштовхом до розвитку промисловості, науки, в тому числі і економічної науки. І все це є прикладом того, наскільки можна з вірою до Бога рухатись вперед і творити добрі і прогресивні справи. Відверто хочу сказати, що об’їжджаючи конфесії, я знайомлюсь з ними, з їх особливостями, і я вражений їх щирістю, добротою і великою любов’ю до України і до свого ближнього. Тому, користуючись нагодою, хотів би привітати всіх, зокрема і ту громаду, до якої ми сьогодні завітали, з 500-річчям Реформації. А також я розраховую на успішне втілення багатьох спільних планів в майбутньому», - зазначив Валерій Коровій.

Про діяльність громади розповів Головний пастор церкви євангельських християн-баптистів Іван Мазур: «Наше служіння направлене на суспільство, ціль якого допомагати нужденним і обездоленим. Це є причиною того, що ми маємо шефство над двома геріатричними закладами у Вінниці і у Тиврові. Окрім того, ми маємо шефство над дитячим відділенням психіатричної лікарні ім. Ющенка. Також ми активно допомагаємо військовому госпіталю, турбуємось про вдів і сиріт загиблих на сході України військовослужбовців. І це далеко не весь перелік нашої благодійної діяльності».

Наприкінці зустрічі Валерій Коровій вручив громаді сертифікат на безкоштовну поїздку до м. Київ на всеукраїнську ювілейну академію, присвячену 500-річчю Реформації.

Високоповажності,
Дорогі гості,
Пані та панове,

Для мене велика честь відкривати чергову 14-ту Щорічну зустріч Ялтинської Європейської Стратегії. Перш за все, хотів би привітати всіх присутніх з Міжнародним днем демократії – однієї з основоположних цінностей Вільного світу.

Рік тому ми з Вами обговорювали глобальні «Шторми змін» і те, куди вони можуть занести нашу цивілізацію. Добре пам’ятаю атмосферу, яка панувала тоді в цьому залі. Тривожні передчуття тоді переповнювали багатьох з нас. А шанси цивілізованого світу встояти дехто оцінював як 50 на 50. Лише пригадайте масштаб тих ризиків.

Вибори у Франції та Нідерландах, президентські вибори в США, Брекзіт, триваюча російська агресія на Донбасі та в Криму, палаючий конфлікт на Близькому Сході, ескалація тероризму, популізму і ультраправого екстремізму, широкомасштабні інформаційні кампанії проти Вільного Світу, намагання нав’язати йому «альтернативні цінності».

Безвізовий режим та Угода про асоціацію практично висіли на соломинці. Не вщухали сотні обстрілів на день з боку російських військ та бойовиків на Донбасі. Ми ніби йшли «по лезу ножа» над прірвою хаосу та невизначеності.

Хтось вже відкорковував кримське шампанське і розставляв стільці в окупованій Ялті, щоб наново ділити світ.
Але ми встояли. Те, що не вбиває нас, робить нас сильнішими. Ці слова Ніцше, на мою думку, сьогодні як ніколи точно передають суть того, що відбувається в сучасній геополітиці.

Чи є вже те, де ми знаходимося, новим світом? Думаю, що ні. Чи можемо повернутися назад у тихий і стабільний світопорядок? Ні, не зможемо.
І якщо хтось думає, що ось закінчиться війна в Україні (дай Бог, щоб вона закінчилася!) – і все вернеться на круги своя, той помиляється.
Не можна оживити десятки тисяч загиблих. Не можна склеїти порвані договори. Не можна переконати, що десяток Будапештських меморандумів вартий більше, ніж один ядерний заряд. Перед нами нова політична реальність. 

Шановні друзі,  Майбутній світовий порядок залежить тільки від нас. Від того, наскільки принциповою, послідовною і безкомпромісною буде наша відповідь тим, хто хоче відкинути світ знову у середньовіччя. Я переконаний, що саме українська Революція Гідності стала «дзвінком будильника» для демократичного світу. Кремль цілеспрямовано намагався приспати пильність західних демократій. Непомітно, але системно руйнував їх зсередини. Гібридна війна проти Заходу вже тривала, а Путіна радо вітали у світових столицях, на самітах Великої Вісімки, підписували з ним мільярдні контракти.

Всі вважали: «якщо хижака добре годувати, то він не стане вас їсти». Мало хто брав до уваги, що ці гроші йшли не на підвищення добробуту простих росіян чи освоєння безкрайніх, але безлюдних російських просторів, а на побудову новітньої наступальної армії. І нібито все йшло за підступним планом Кремля…

Ось вже й Україна під проводом підкупленого й заляканого Януковича відмовляється від зближення з ЄС і повертається до «сфери впливу» Росії.
Вже готові до тріумфального маршу Європою десятки виплеканих Кремлем популістичних партій, готових за першим сигналом з Москви запустити сценарій розвалу Євросоюзу та Північноатлантичного альянсу.

Вже на західному кордоні Росії вибудована військова потуга, здатна, в разі необхідності, реалізувати будь-які варварські агресивні плани Кремля.
Але Революція Гідності в Україні не дала цим планам збутися. Кремль ще не був повністю готовим до гібридного наступу на Європу. Йому не вистачало ще кілька років, щоб підготуватися і діяти напевно. Майдан в Україні змусив Росію до фальстарту. І це сплутало їй усі карти.

Адже Україна для Росії – це не просто частина колишньої імперії. Це - символ. Це – невід’ємний елемент імперської величі, без якої Кремль цю імперію просто не може уявити. Це – «наш Єрусалим» (слова московського патріарха Кірілла).
Тому Путіну довелося піти ва-банк, «зірвати маски» і показати всьому світові своє справжнє хиже обличчя.
На жаль, в цій ситуації жодний нейтралітет, жодна позаблоковість не допомогли б Україні. Тепер вже зрозуміло, що це казки, якими агресор заколисує свою потенційну жертву.

Не допомогли і гарантії безпеки за Будапештським Меморандумом.
Окупація та анексія Криму, вторгнення на Донбас, збиття Малайзійського Боїнгу, нескінченні кібератаки проти України та західних країн, спроби вплинути на волевиявлення в цілій низці країн Заходу.
Кремль розпочав гібридний наступ на демократичний світ, розпочав війну за свій світопорядок. Світопорядок, де існує право сили і воля царя, а не сила права і воля народу.

Історія нас вчить, що Росії не можна вірити. Ні за яких обставин.
З Москвою треба завжди бути готовими до найгіршого. Про це вам розкажуть десятки тисяч кримських татар та українців, які переслідуються в Криму та на Донбасі. Сотні з них загинули від рук вбивць та катів лише за українське слово та український прапор.
На жаль, Кремль і надалі відмовляється визнавати свої злочини.
Тому ми повинні зберігати єдність та солідарність.

Санкції проти Росії мають діяти до повного виконання Мінських угод та відновлення суверенітету України над Кримом і Донбасом.
Хотів би подякувати Сполученим Штатам за лідерство у питанні посилення санкцій проти агресора. Ціна окупації та агресії для нього має зростати. Щоб тримати в руках незаконно захоплене, а по суті – цинічно вкрадене, було нестерпно важко. Про Крим нам постійно підказують – відкласти, заморозити, а то й просто забути. Так можуть радити лише недалекоглядні політики. Які забувають, що нинішня битва за світовий порядок розпочалася з окупації Криму.

Тому майже два роки тому я виступив з ініціативою про створення міжнародного механізму з відновлення суверенітету України над Кримом.
Йдеться про поступове – мирне – витіснення Росії з Криму.

Нашими союзниками на цьому шляху є інструменти міжнародного права, санкції, міжнародні суди і арбітражі, міжнародні платформи і моніторингові механізми – починаючи від ООН, і закінчуючи ЮНЕСКО.
І той факт, що в рамках ООН вдалося зафіксувати за Росією статус окупаційної держави – підтверджує, що ми на правильному шляху.
Кожного дня маємо нагадувати Росії про вчинений нею злочин.
Розраховуємо на скоординовану і цілеспрямовану підтримку наших міжнародних партнерів. Сьогодні хотів би запропонувати ідею створення міжнародного кола друзів деокупації Криму для координації спільних кроків і дій. Я планую детально обговорити цю ініціативу під час перебування в Нью-Йорку на Генеральній асамблеї ООН.

Пані та панове, представники Вільного світу,
Вільний світ став на шлях боротьби за новий світопорядок.
Від нашого успіху чи невдачі залежатиме те, яким врешті буде цей світ, якою буде Європа, якою буде Україна.
Це може бути світ демократії, сталого розвитку і процвітання. Світ, в який житиме здобутками нашої цивілізації, досягненнями Ілона Маска, можливостями штучного інтелекту, дослідженнями андронного колайдера чи перспективами криптовалюти.
А може бути світ, який житиме постійною загрозою ядерної війни та гонки озброєнь, гібридних агресій та інформаційних диверсій.
Вибір очевидний. Шлях до нашої перемоги – це єдність та солідарність.
Необхідно зміцнювати трансатлантичний альянс, відкинувши, як контрпродуктивні і небезпечні, будь-які штучні та непринципові розбіжності між Європою та США. Цього тільки й чекають наші опоненти і вороги і ми не маємо права давати додаткові козирі в руки.
Ідея європейської інтеграції має отримати нове дихання, нову динаміку.
Я підтримую бачення щодо подальшого розвитку Європейського Союзу мого друга та щирого друга України Президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера, яке він виклав у своєму Посланні про стан ЄС у 2017 році 13 вересня.
Запропонована ним Дорожня карта до більш об’єднаного, сильного та демократичного Союзу відкриває можливості для створення якісно нової Європи, здатної відповідати глобальним викликам 21-го століття.
Разом з цим, вважаю, що започаткована дискусія щодо Майбутнього Європи не повинна обмежуватися виключно теперішніми країнами ЄС.
До дискусії повинні бути запрошені і країни-кандидати, і асоційовані з ЄС країни, які прагнуть розділити з Євросоюзом відповідальність за нову Європу. Це буде символічним сигналом про місце цих країн в новій Європі.

Найкращою нагодою могла б стати зустріч глав держав та урядів ЄС щодо Майбутнього Європи, яка відбудеться 28 вересня у Таллінні.
Незважаючи на певні ситуативні виклики, які сьогодні переживає ЄС, небезпечно залишати у стратегічній невизначеності європейські країни, які прагнуть стати частиною Об’єднаної Європи.
Я підтримаю польського колегу Анджея Дуду у тому, що відмова від політики відкритих дверей буде для європейського проекту помилкою.
Це стало б сигналом для Росії, що реванш залишається можливим, і що ЄС, відмовляючи сусідам у праві на європейську перспективу, враховує так званими «особливими інтересами» Росії в регіоні.

Це стало б поганим сигналом для європейських народів та глибоким розчаруванням і означало б втрату впевненості у завтрашньому дні, відсутність гарантій того, що шлях до демократії, свободи і добробуту є незворотнім.
Я закликаю Захід прийняти важливе стратегічне рішення, яке кардинально впливатиме на подальший розвиток України у новому світі.
Україна де-факто стала східним кордоном об’єднаної Європи.

Сьогодні ми знову виконуємо свою тисячолітню місію оборони нашого спільного європейського дому від загроз зі Сходу.
Сотні тисяч українців зі зброєю в руках захищають не лише свободу і незалежність держави, але й безпеку всієї Європи, наші спільні цінності.
Ніхто в історії Європейського Союзу такою кров’ю і таким залізом не виборював собі європейської перспективи та асоціації з ЄС.
Україна перебудовує свою економіку та інфраструктуру, перетворюючи їх в інтегральну складову європейського континентального господарства.
Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі дозволила нам реструктурувати нашу зовнішню торгівлю і підвищити частку європейського ринку до 40%.

За вісім місяців цього року наш товарообіг зріс на третину у порівнянні з минулим роком і склав 25 млрд. доларів США.
За перші 90 днів безвізу понад чверть мільйона українських громадян вже скористалися можливістю вільних подорожей країнами Шенгенської зони, відчувши на собі всі переваги свободи руху осіб.

Українське суспільство зрозуміло, що зближення з ЄС – це потужний фактор збереження та зміцнення суверенітету, безпеки та добробуту.
Нашим наступним спільним завданням має стати синхронізація українських прагнень і європейських та євроатлантичних можливостей.
Ми працюємо над перебудовою нашої безпеки за стандартами НАТО.

Нагальне питання – доступ до озброєнь та військових технологій Альянсу. Агресор має знати, що шлях вглиб Європи через Україну закрито.
Практично тріщить по швам і Європейська політика сусідства. Треба вдихнути нове життя у «Східне партнерство». Після набуття чинності угодами про асоціацію та безвізовими режимами воно втратило стимули.
Україна дедалі глибше інтегруватиметься до секторальних політик Євросоюзу, боротиметься за повне поширення на нас чотирьох свобод – вільного руху товарів, послуг, капіталів, осіб.
Рухаємося далі, в напрямку асоціації із Шенгенською зоною, приєднання до Митного Союзу ЄС, Енергетичного Союзу ЄС, Єдиного цифрового ринку ЄС.

Мені було б дуже цікаво ознайомитися з результатами дослідження щодо оцінки наслідків інтеграції України до Митного Союзу ЄС, яке, як мені відомо, буде представлено завтра учасникам Форуму.
Переконаний, що реалізація цих проектів є вигідною не лише для України, але й для самого Європейського Союзу.
Політичну волю до системних перетворень ми уже неодноразово перетворювали у наш спільний успіх.
Незважаючи на триваючу російську агресію, за три роки Україна не лише довела здатність проводити реформи, але й продемонструвала результати.

Зростає економіка, очищено банківську систему, скорочено бюджетні витрати, триває успішна співпраця з МВФ.
Позитивні очікування відображені і у підвищенні наших рейтингів провідними кредитними агентствами.
Європі потрібна сильна Україна - політично, соціально, економічно.

Для цього маємо не лише створити умови для переходу від економічної стабілізації до економічного зростання, але й реалізувати їх.
Я вітаю та підтримую ініціативу наших литовських друзів щодо розробки плану підтримки України.

Дорогі друзі,
Україна знайшла своє місце і покликання в новому світі. Наше історичне місце – в сім’ї об’єднаної Європи та трансатлантичному західному альянсі.
Наше покликання – стати східним кордоном європейської цивілізації, контрибутором європейської та світової безпеки, двигуном континентальної економіки. 
І ми разом з Вами, дорогі друзі України, втілюватимемо це покликання. Ми рухатимемося до повноправного членства в Євросоюзі та НАТО.
Це, як показали події останніх років, є справжньою гарантією української незалежності, суверенітету, добробуту та процвітання.

Бажаю вам плідних дискусій і дякую за увагу.
Слава європейській Україні!
Наступного року в Ялті!

Президент України зустрівся з Президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Сумою Чакрабарті
Президент України Петро Порошенко провів зустріч з Президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Сумою Чакрабарті.

Петро Порошенко подякував за постійну підтримку ЄБРР впровадження реформ в Україні та висловив сподівання на подальше зміцнення відносин.

"Ми високо цінуємо активну роль ЄБРР у впровадженні проектів у державному секторі, зокрема в енергетиці та транспорті, а також інвестуванні у приватний і банківський сектори" - зазначив Глава Української держави. Президент України закликав ЄБРР більше використовувати можливості співпраці з місцевими владами, оскільки завдяки децентралізації вони отримали додаткові фінансові повноваження.

Президент України позитивно відзначив діяльність ЄБРР у питаннях адміністрування Чорнобильського Фонду Укриття та Рахунку ядерної безпеки.

Україна рухається в правильному напрямку розвитку, а прогрес реформ заслуговує на посилену увагу. Про це сказав Президент Європейського банку реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті під час зустрічі з Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом.

Президент ЄБРР відзначив, що повернення України до економічного зростання – це дуже добрий знак. «Думаю, що це дуже добра новина. Ще багато необхідно зробити і пройти довгий шлях до відновлення, але Україна рухається (по цьому шляху)», - сказав Сума Чакрабарті. Він підкреслив, що Україна залишається в числі країн – найбільших об’єктів інвестування Банку, і керівництво ЄБРР розраховує на успішну реалізацію низки вже започаткованих спільних проектів – в приватному секторі, в газовій сфері, сфері муніципального та залізничного транспорту, а також в сфері реформування великих державних компаній. «Ми віримо в Україну – як один з наших найбільших ринків. Це є потужним сигналом для інших інвесторів», - сказав Сума Чакрабарті.

У свою чергу Прем’єр-міністр України підкреслив, що взаємодія Уряду з ЄБРР - дуже активна. Остання зустріч пройшла в липні поточного року – під час великого економічного форуму в Лондоні, присвяченого Україні. І інтенсивність перемовин свідчить про підвищену увагу до України. Тож Уряд готовий використати це вікно можливостей для реалізації спільних проектів і продовження реформ.
«Ми зацікавлені в активізації співпраці та збільшенні обсягів та кількості проектів, які можуть бути реалізовані в Україні», - сказав Володимир Гройсман.

Глава Уряду наголосив на пріоритетних для Уряду реформах - в судовій, пенсійній, медичній сферах, в освіті та управлінні державною власністю. Володимир Гройсман підкреслив, що вже наступного тижня Верховна Рада розгляне пакети законопроектів по судовій реформі та змінах в пенсійній системі. На часі також розгляд законопроекту по приватизації, який було розроблено спільно з фахівцями ЄБРР. Документ містить якісно нові підходи до продажу державних активів та принципи захисту прав інвесторів.

«Питання непрості, але це ті сфери, де ми можемо отримати успіх, - сказав Володимир Гройсман. – Також вже завтра, 15 вересня, ми внесемо в Парламент проект державного бюджету на 2018 рік. І це вже вдруге, коли Уряд вносить проект бюджету з чітким дотриманням строків, визначених законодавством».

Під головуванням Президента Петра Порошенка Національна рада реформ розглянула законопроект, спрямований на забезпечення прозорості і ефективності приватизації державних підприємств. Глава держави підкреслив, що це питання є надзвичайно важливим для України, її інвестиційного клімату та перспектив економічного зростання.

Петро Порошенко подякував Уряду, фахівцям міжнародних організацій, представникам Президента, які брали участь в розробці документу. «Маємо, нарешті, вдосконалити законодавство приватизації. Не лише через запровадження електронних аукціонів, а повністю забезпечити прозорий процес», - наголосив Глава держави.

Президент зазначив, що у влади є бажання і політична воля забезпечити приватизацію об’єктів державної власності ефективно, відкрито, конкуренто і за новими законодавчими нормами, які забезпечать доступ до цього процесу вітчизняних і іноземних інвесторів, за виключенням країни-агресора.

За його словами, необхідно обговорити і в найкоротші терміни запропонувати Парламенту оптимальний варіант приватизаційних правил.

Президент наголосив, що приватизація важлива не лише для залучення коштів. «(Вона важлива – ред.) пошуком ефективних власників, які забезпечать зростання економіки, випуск конкурентної продукції, зростання експорту, відновлення валютного балансу держави», - сказав Президент. Він додав, що потрібне зростання прямих іноземних інвестицій: «Час, коли ми виживали лише на залученні кредитів – завершився. Зараз більшість надходжень коштів повинно забезпечуватись у вигляді прямих іноземних інвестицій».

Приватизація також є важливим елементом антикорупційної стратегії. Петро Порошенко підкреслив, що важливою складовою законопроекту є запровадження електронних прозорих аукціонів при приватизації. «Це дозволить прискорити процес, зробити його прозорішим, зробити прозорішими і учасників аукціону та залучити ефективних власників», - наголосив він.

Україна зацікавлена у посиленні співпраці з Естонією та розраховує на підтримку Таллінна в питанні подальшої економічної інтеграції України з ЄС. Про це повідомив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсманпід час зустрічі з Міністром закордонних справ Естонії Свеном Міксером.

Естонія головує в Раді ЄС у другому півріччі поточного року, і українське питання входить до порядку денного Ради.

«Ми високо цінуємо підтримку та позицію Естонії по Україні. Ми вітаємо ваше головування в Раді ЄС, це дуже важливо для України, - сказав Володимир Гройсман. – Хочу побажати аби ваше головування було успішним. А наша співпраця з ЄС, яка має стратегічне значення, поглиблювалася».   

У свою чергу Свен Міксер підкреслив, що Україна та Естонія мають успішну історію та активний порядок денний співпраці. «Ми зацікавлені у реалізації спільних проектів в сфері електронного урядування, в секторі освіти та безпеки. І для нас так само важливо розкрити потенціал Угоди про Асоціацію з ЄС, оскільки йдеться про відкриття ринків та ріст взаємної торгівлі», - сказав міністр.

Глава Уряду України повідомив, що інтеграція України до спільного політичного та економічного простору з ЄС – є стратегічною метою Уряду. І наразі ведеться робота зі створення інноваційного інструменту моніторингу імплементації Угоди про Асоціацію з ЄС -   так званого «Пульсу Угоди».  На порядку денному також -  виконання умов отримання макрофінансової допомоги від ЄС, взаємодія в енергетичній сфері, зокрема щодо фінансування Фонду енергоефективності, модернізації газотранспортної системи України та подальшому реформуванні національного енергохолдингу «Нафтогаз України».  Не менш важлива допомога ЄС в соціальній адаптації та реінтеграції вимушено переміщених осіб, а також запуск програми підтримки ЄС для відновлення Донбасу.

Під час зустрічі Володимир Гройсман подякував Уряду Естонії за рішучу підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, підтримку політики санкцій проти агресора, а також надання Україні гуманітарної, фінансової та технічної допомоги.  Київ буде також вдячний за спільну позицію по блокуванню небезпечних енерегопроектів, зокрема з будівництва газопроводу "Північний потік 2".

«Ми зацікавлені у перейманні досвіду Естонії в галузі реформ, зокрема, у політичній, правовій, економічній, фінансовій, митно-податковій сферах та у галузі електронного урядування. Ми також говоримо про інтерес до спільних інвестиційних проектів», - сказав Володимир Гройсман.

Довідково

 За 6 місяців поточного року взаємна торгівля товарами та послугами між Україною та Естонією зросла на третину і становить  144,2 млн дол. США. Станом на кінець першого кварталу поточного року обсяг інвестицій в економіку України становив 223,1 млн дол. США.  Кошти вкладені здебільшого в промислові проекти.

У структурі експорту українських товарів до Естонії переважають поставки електричних машин (27,3%), чорних металів (11,2%), жирів та олії (11,1%), деревини і виробів з деревини (8,1%) та готових продуктів із зерна (6,6%). У структурі імпорту з Естонії домінують поставки екстрактів дубильних (18,0%), риби і ракоподібних (17,4%), реакторів ядерних, котлів, машин (7,8%), палива мінерального, нафти і продуктів її перегонки (6,1%), електричних машин (6,1%).

У рамках святкових заходів з нагоди 500-річчя Реформації 12 вересня відбулося засідання організаційного комітету з відзначення ювілейної дати та прес-конференція для представників засобів масової інформації, де анонсовано найближчі  заходи.

Участь у засіданні організаційного комітету взяли заступник голови облдержадміністрації Олександр Крученюк, начальник управління у справах національностей та релігій облдержадміністрації Ігор Салецький, голова організаційного комітету з відзначення на Вінниччині 500-річчя Реформації – секретар Подільської конференції церкви адвентистів сьомого дня Олександр Зайцев, почесний голова Вінницького обласного об’єднання церков християн віри євангельської Михайло Якобчук, голова об’єднання церков християн віри євангельської – п’ятидесятників Василь Любчакта учасники всеукраїнського автопробігу Валерій Каспров та Олександр Свірень.

Олександр Крученюк наголосив,що - «органи державної влади Вінниччини завжди підтримують усі починання релігійних організацій різних конфесій, які спрямовані на об’єднання людейнавколо духовних цінностей та розвиток нашої держави».

В ході зустрічі Ігор Салецький проінформував про заходи, які відбувалися  на Вінниччині протягом поточного року, зокрема, культурно просвітницькі проекти, конференції, круглі столи, молодіжні форуми, наголосивши, що «всі заходи проводилися з метою познайомити Вінничан з історією Реформації, закликати до єдності християнського світу та оновлення всіх сторін суспільного життя згідно біблійних принципів».

Наприкінці засідання Олександр Крученюк зазначив, що представникам релігійних організацій, які є  членами організаційного комітету в рамках обласної програми підтримки діяльності національно-культурних товариств області та забезпечення міжконфесійної злагоди і духовно-морального розвитку Вінниччини на період 2016-2020 роки буде надано безкоштовні автобуси на поїздку до м. Києва для відзначення Всеукраїнського Свята Реформації.

По завершенню організаційного комітету відбувся брифінг для представників засобів масової інформації, на якому члени оргкомітету запросили вінничан на  заходи, які відбуватимуться найближчим часом, а це –   обласний міжконфесійний захід «Свято жнив», урочиста ювілейна академія у м. Вінниці та Всеукраїнське Свято Реформації у м. Києві.

Крім того учасники Всеукраїнського автопробігу анонсували початок його проведення на території Вінницької області.

Сьогодні, під головування першого заступника голови обласної державної адміністрації Андрія Гижка відбулось розширене засідання обласного оперативного штабу із забезпечення прав і свобод власників земель та збіжжя, завдання якого забезпечити захист аграріїв від спроб рейдерських захоплень землі або збіжжя.

До участі у засіданні долучились представники правоохоронних органів, прокуратури, державної фіскальної служби, державних органів виконавчої влади та державні реєстратори з усіх районів області.

В ході засідання  обговорили низку заходів щодо упередження рейдерського захоплення землі та про встановлення  посиленого контролю за діями реєстраторів.

«Кожного тижня виявляються нові факти рейдерського захоплення земель, адже аграрний бізнес на сьогоднішній день є дуже привабливим і прибутковим, а тому багато структур мають бажання зайти в цей сегмент бізнесу. Це призводить до зловживання недоліками законодавства і неправомірно укладаються договори  оренди. Я хочу наголосити, що всі подібні випадки будуть присікатись і ми будемо працювати на попередження подібних порушень. Низка матеріалів, щодо порушень законодавства в сфері реєстрації договорів оренди вже передані до правоохоронних органів і ведуться слідчі дії. Окрім того, підписано розпорядження головою обласної державної адміністрації, яке стосується діяльності державних реєстраторів при райдержадміністраціях. Відповідно до даного розпорядження державні реєстратори зобов’язані повідомляти голову РДА відносно всіх випадків екстериторіальності. Також, хочу наголосити, що земельні паї -  це власність громадян України і лише люди, на власний розсуд, вирішують кому і як здавати в оренду свій пай і здійснюватись це має виключно в межах чинного законодавства. З огляду на ситуацію, що склалась, закликаю всіх налаштуватись на серйозну і плідну роботу, адже на період 2017-2018 років припадає 30% від загальної кількості договорів оренди пайових земель, які мають бути укладені, переукладені чи продовжені. А це в свою чергу може спровокувати значну хвилю порушень законодавства в даній галузі і спекуляцій», - зазначив Андрій Гижко.

Також на засіданні були заслухані приклади випадків рейдерських захоплень, які трапились за останній час на території області.

Підводячи підсумки наради, Андрій Гижко наголосив, що в першу чергу, відповідальність за недопущення подібних правопорушень покладається на державних реєстраторів. Посадовець закликав фахово і з великою відповідальністю  виконувати  покладені на них обов’язки. 

Сьогодні, в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса відбулась прес-конференція з нагоди оголошення конкурсу стінопису «Гуляючи коридорами Стусівського університету у Вінниці».

Прес-конференція відбулась за участі ректора ДонНУ Романа Гринюка, першого заступника голови обласної державної адміністрації Андрія Гижка та заступника Вінницького міського голови Владислава Скальського.

За словами організаторів, ідея проекту полягає у створенні творчого простору ДонНУ ім. В.Стуса, формуванні креативного міського середовища, активізації безпосередньої участі у ньому студентів, митців, художників і творчих людей з усієї України і сприянні культурному розвитку молоді.

На початку прес-конференції ректор ДонНУ зауважив: «В середовищі університетської спільності вже давно виникла ідея спільно з місцевою громадою облаштувати приміщення, в яких студенти і викладачі проводять більшу частину життя. Цей конкурс присвячений синергії знакових тем для Університету. Нехай в університетських стінах будуть наші спільні мрії про мирну Україну, Вінницю і Донецьк».

В свою чергу, Андрій Гижко зазначив: «За роки перебування Донецького національного університету у Вінниці ми побачили, що в нас є багато спільних проектів, які об’єднують Вінницю і Донецьк. Зокрема, можемо говорити про проведення студентських футбольних турнірів, спільні концерти і таке інше. І коли сьогодні говоримо про ДонНУ, насправді ми розуміємо, що це вже Вінниця. Це вінницькі студенти, вінницькі викладачі, ви наші, ви з нами і ми з вами. Тому ідея, яка виникла і яка сьогодні нас тут зібрала, була підтримана і обласною державною адміністрацією і Вінницькою міською радою, аби ці стіни не були похмурими. І хочеться, аби горде ім’я Василя Стуса, який носить цей університет, знайшло своє відображення на цих стінах. Тематики можуть бути абсолютно різні і абсолютно кожен зможе прийняти участь у даному конкурсі і запропонувати свої ідеї і своє бачення. Хотілось би, щоб це стало дійсно об’єднуючою ідеєю для двох міст, для всієї України, для студентів і щоб роботи були насичені глибокою ідеєю того, що ми всі українці, і що ми готові й надалі боротися за незалежність України, її мир та злагоду».

Також, заступник вінницького міського голови Владислав Скальський зауважив, що такі проекти, які згуртовують владу, громаду та університетську спільноту є надзвичайно корисними і важливими в контексті єднання країни та наголосив: «Важливим є те, що наше партнерство не є теоретичним, воно не в думках, а на практиці. І спільно нами вже реалізовано декілька проектів. Сподіваюсь, що дана співпраця й надалі продовжуватиметься. Впевнений, що саме цей проект зможе сформувати ті умови, які потрібні для створення нових кадрів. І, дійсно, коли навчальний процес проходитиме не в оточенні сірих чи білих безликих стін, а коли повсякчас студенти бачитимуть ідеї, які надихатимуть і створюватимуть відповідну енергетику, яка оточуватиме студентів – це матиме позитивний вплив на навчальний процес і матиме гарний кінцевий результат».

Окрім того, в ході прес-конференції продемонстровано відео-ролик, підготовлений ДоНУ, в якому студенти розповіли, якими вони мріють бачити стіни головного корпусу їх навчального закладу.

По завершенню організатори заходу провели прес-тур коридорами університету для всіх присутніх, де продемонстрували локації майбутнього стінопису.

Всі бажаючі взяти участь у конкурсі мають можливість зареєструватись на інтернет-сторінці ДонНУ ім. В.Стуса.

Президент Петро Порошенко наголошує, що  інцидент на прикордонному пункті  Шегині, де позбавлений громадянства України Міхеїл Саакашвілі у силовий спосіб перетнув державний кордон, має бути оцінений виключно у правовий спосіб. Про це Президент сказав на прохання журналістів висловити позицію щодо цього інциденту.

«На мою думку, цей інцидент не потребує жодних політичних коментарів. Ми маємо коментувати і будемо коментувати (цю ситуацію – ред.) виключно у правовому полі», - підкреслив Президент.

Глава держави нагадав, що 26 липня видав Указ, яким припинив його громадянство на підставі подання Державної міграційної служби, в якому чітко були викладені перевірені факти фальсифікації і надання недостовірної інформації при отриманні ним громадянства.

«Президент не може прийняти жодного іншого рішення, бо це була б злочинна бездіяльність, якщо  ми пропускаємо ці факти без реагування», - підкреслив він.

За словами Президента, у будь-якій правовій державі особа має право оскаржити будь-який нормативний акт у адміністративному суді, в даному випадку це Вищий адміністративний суд України. «Я як Президент виконаю будь-яке рішення суду. Не подобається рішення українських судів, є Європейський суд з прав людини. Це – правова площина», - наголосив Петро Порошенко.

Він зазначив, що з моменту підписання Указу про припинення громадянства пана Саакашвілі ніхто до суду не звертався. «Замість цього скоєний злочин. Бо є конституційний принцип недоторканості державного кордону. Це питання національної безпеки держави», - зауважив Президент.

«Мені  байдуже, хто порушує державний кордон – чи бойовики на сході, чи політикани на заході. Має бути абсолютно чітка правова і юридична відповідальність», - заявив Петро Порошенко.

«Я вважаю, що  наші прикордонники, які найкращим чином зарекомендували себе під час антитерористичної операції, вчинили правильно, не застосувавши зброю, на застосування якої вони мали повне право. Не дали розбурхати пожежу, конфлікт в середині країни, чого власне кажучи ці політикани добивались», - також наголосив Президент.

Глава держави підкреслив, що зараз цією справою мають займатись правоохоронні органи і вони почали діяти. «Залишимо політику – політикам, а  злочини – правоохоронцям, прокуратурі і суду. Це норми і формат, у яких має діяти правова держава»,- зазначив він.

«Я сподіваюсь, що цей пан в належний час буде так само і з таким же завзяттям пробиватись у Грузію, як він намагався потрапити в Україну», - додав Президент.

Україна та Франція поглиблюють стратегічне співробітництво і готові надати нового поштовху розвитку спільних інвестиційних проектів та  енергетичних програм. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з делегацією Сенату Франції.  

«Наша зустріч – чергова можливість почути одне одного. І хочу подякувати Франції за всебічну підтримку України в цей непростий час», - сказав Володимир Гройсман.    

Глава Уряду поінформував співрозмовників про ситуацію на Сході держави і підкреслив важливість об’єднання зусиль заради встановлення миру в регіоні – у тому числі шляхом продовження політики санкцій проти агресора.

«Я дякую за ваше рішення відвідати Донбас. Важливо на власні очі побачити, що саме там відбувається. І нам дуже важливо внести питання миротворчої місії в порядок денний роботи Генеральної асамблеї ООН, яка невдовзі розпочне роботу. Ми маємо врегулювати ситуацію та приборкати російську агресію», - сказав Володимир Гройсман.

У свою чергу голова Групи дружби «Франція – Україна» Сенату Франції Ерве Море підкреслив, що Франція  завжди  стояла на позиціях підтримки й дружби з Україною. «Ми стоїмо на принципах непорушності державних кордонів України. І ми висловлюємо підтримку у вашому протистоянні з агресором», - сказав парламентар.

Під час розмови Прем’єр-міністр України звернув увагу, що попри агресію та гібридну війну проти України, наша держава демонструє суттєві економічні здобутки та планує проведення масштабних реформ.

«У нас багато викликів і необхідно робити зміни в різних сферах. Нам дуже багато треба зробити», - сказав Володимир Гройсман.

Його думку поділив і Ерве Море. «Реформування в Україні стає масштабним. Але найбільш важливо те, що відбувається воно під час військового протистояння»,- відзначив представник Сенату Франції.     

У цьому контексті сторони відзначили, що  економічне зростання України стало запорукою пожвавлення двосторонніх відносин з Францією. Так, за перше півріччя товарообіг між державами зріс на 15% і перевищив 1,1 млрд дол. На фінальному етапі знаходяться такі важливі інвестиційні проекти, як будівництво спільно з французькими партнерами перевантажувального зернового комплексу в Одеському морському торговельному порту, заводу з переробки твердих побутових відходів у Львові. Всебічне сприяння отримала пропозиція французького енергетичного гіганта Engie» («Енжі»), який є постачальником природного газу в Україну, побудувати сонячну електростанцію в Чорнобилі.   

«Рівень економічної співпраці доволі високий. Ми можемо говорити про поступове створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні. І ми вдячні за увагу французького бізнесу до України, - сказав Володимир Гройсман. – В незалежності від політичного полюсу, ми хочемо миру і розвитку для наших народів».   

Співрозмовники згадали досвід проведення українсько-французького форуму в Парижі минулої осені, і погодилися, що такий формат співпраці є ефективним, оскільки базується на прямих контактах ділових кіл та влади, а отже сприяє швидкому ухваленню взаємовигідних рішень.   

Сторони також відзначили значний прогрес у сфері культури, зокрема кінематографу та реалізації спільних кінопроектів, і освіти. Київ вже запропонував французьким колегам проект міжурядової угоди про взаємне визнання дипломів і сподівається провести перше робоче засідання українських та французьких експертів з цього питання у Києві в найближчі місяці.  

Довідково

За результатами 1 півріччя 2017 р. загальний товарообіг між Україною та Францією зріс на 15,2% та досяг 1125,1 млн дол. США. Основними статтями українського експорту до Франції є:  жири та олії тваринного або рослинного походження, насіння та плоди олійних рослин, залишки і відходи харчової промисловості, одяг та текстиль. Основу французького товарного імпорту до України складають: мінеральні палива, хімічна продукція, засоби наземного транспорту (крім залізничного), фармацевтичні товари, ядерні реактори, котли та машини.

За обсягом прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України, Франція посідає восьме місце серед інших країн з показником у 1334,1 млн дол. США. Це 3,4% від загального обсягу інвестицій, залучених в економіку нашої держави на звітну дату. З початку року обсяг французьких інвестицій в українську економіку збільшився на 3,1%. Французький капітал працює в таких сферах, як: фінансова та страхова діяльність, оптова та роздрібна торгівля, промисловість.